Вибитий гнів порцелянових рук,
Сни завмирають в потоці очей,
Чорний і білий,пістрявий той звук,
Що замишляє тремтіння ночей...
Чому убивати себе несуттєво?
Пензлем кричати в порожній листок?
Кривавий потік викриває миттєво,
Гній висихає,як серця замок...
Біль забирається в закутки правди
Мозок зникає в темряві жил,
Крила впиваються в пустощі зради,
Крик випиває, немає вже сил...
Beaten out the wrath of porcelain hands,
Dreams freeze in the stream of eyes,
Black and white, that motley sound,
What imagines the trembling of the nights ...
Why kill yourself is insignificant?
Brush screaming into a blank sheet?
The bloody stream exposes instantly,
The manure dries up like a heart lock ...
Pain goes into the recesses of truth
The brain disappears in the darkness of the veins,
The wings have been shown solely to give a sense of proportion.
The scream is drinking, there is no strength left ...