Текст песни Іван Байдак - Про неї не напишеш книгу
Просмотров
20
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Іван Байдак - Про неї не напишеш книгу, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Про неї не напишеш книгу, її можна розбирати на цитати,
вона давно придумана історія - нічого не змінити,
залишиться лише уважно вивчати.
Читати її подумки та мовчки
без субтитрів, антрактів й абзаців,
інколи з тривалими перервами,
інколи пекучими моментами,
інколи великими жадними ковтками мяти.
Дізнатись, що у неї відбувається,
що всередині приховує, у що неприховано вірує,
на що з нетерпінням чекає, чого сподівається нишком,
та скільки дублікатів ключів залишила.
Можна відчинити її двері та випросити крихту ніжності,
вибороти мить уваги, не зазіхаючи на елементи вічності,
ти зможеш зрозуміти окремі деталі,
зможеш зберегти окремі фрагменти,
навіть сказати слова, які мали б втішити.
Але ти не знатимеш причин її сміху,
не розумітимеш значення її сліз,
вона для тебе завжди буде безгрішною,
нехай за спиною зрадливо горітиме.
Вона наче любить тебе, але й не може серйозно сприймати,
мовчить про втрати людей, що більше не мають значення,
ця жінка дотику легкого та погляду проникливого,
яка забула про слова любові та жести пробачення,
яка зреклась молитов та клятв, сказаних колись важкими видихами,
жінка, котрій, здається, назавжди судилося зникнути
та я готовий годинами слухати її сумні розмови, літрами випивати гіркоти її смутку, навіть якщо вони будуть для мене отруйними, навіть якщо допоможуть їй мене забути
вона давно придумана історія - нічого не змінити,
залишиться лише уважно вивчати.
Читати її подумки та мовчки
без субтитрів, антрактів й абзаців,
інколи з тривалими перервами,
інколи пекучими моментами,
інколи великими жадними ковтками мяти.
Дізнатись, що у неї відбувається,
що всередині приховує, у що неприховано вірує,
на що з нетерпінням чекає, чого сподівається нишком,
та скільки дублікатів ключів залишила.
Можна відчинити її двері та випросити крихту ніжності,
вибороти мить уваги, не зазіхаючи на елементи вічності,
ти зможеш зрозуміти окремі деталі,
зможеш зберегти окремі фрагменти,
навіть сказати слова, які мали б втішити.
Але ти не знатимеш причин її сміху,
не розумітимеш значення її сліз,
вона для тебе завжди буде безгрішною,
нехай за спиною зрадливо горітиме.
Вона наче любить тебе, але й не може серйозно сприймати,
мовчить про втрати людей, що більше не мають значення,
ця жінка дотику легкого та погляду проникливого,
яка забула про слова любові та жести пробачення,
яка зреклась молитов та клятв, сказаних колись важкими видихами,
жінка, котрій, здається, назавжди судилося зникнути
та я готовий годинами слухати її сумні розмови, літрами випивати гіркоти її смутку, навіть якщо вони будуть для мене отруйними, навіть якщо допоможуть їй мене забути
Это не будет написано об этом, вы можете разобрать его,
Она давно была изобретена история - не менять ничего,
останется только для тщательно изучения.
Прочитайте ее и молча
без субтитров, ануса и абзацев,
иногда с длительными перерывами,
Иногда путем выпечки моментов,
иногда большие великолепные увольнения.
Узнайте, что это происходит,
что внутри прячется, в том, что невозможно поверить,
к тому, что надеется на то, что надеется, что Ниш,
Но сколько дублирующих ключей осталось.
Вы можете открыть его двери и пройти крошку нежности,
домочить момент внимания, не вторгаясь в элементы вечности,
Вы сможете понять индивидуальные детали,
может сохранить отдельные фрагменты,
Даже говорят слова, которые будут утешены.
Но вы не будете знать причины ее смеха,
не понимаю смысл его слез,
Она всегда будет безгрешна для тебя,
Пусть за спиной щебечно горит.
Она любит тебя, но это не может серьезно воспринимать,
Молчать о потере людей, которые больше не имеют значения,
Эта женщина касается легкого и проникающего,
Кто забыл слова любви и жестов, прости,
Какие молитвы и клятвы сказали сами, когда-то тяжелые выдыхания,
Женщина, которая, кажется, навсегда пыталась исчезнуть
И я готов к часам слушать ее грустные разговоры, литры пьют горечь ее грусти, даже если они будут ядовиты для меня, даже если помогают мне забыть меня
Она давно была изобретена история - не менять ничего,
останется только для тщательно изучения.
Прочитайте ее и молча
без субтитров, ануса и абзацев,
иногда с длительными перерывами,
Иногда путем выпечки моментов,
иногда большие великолепные увольнения.
Узнайте, что это происходит,
что внутри прячется, в том, что невозможно поверить,
к тому, что надеется на то, что надеется, что Ниш,
Но сколько дублирующих ключей осталось.
Вы можете открыть его двери и пройти крошку нежности,
домочить момент внимания, не вторгаясь в элементы вечности,
Вы сможете понять индивидуальные детали,
может сохранить отдельные фрагменты,
Даже говорят слова, которые будут утешены.
Но вы не будете знать причины ее смеха,
не понимаю смысл его слез,
Она всегда будет безгрешна для тебя,
Пусть за спиной щебечно горит.
Она любит тебя, но это не может серьезно воспринимать,
Молчать о потере людей, которые больше не имеют значения,
Эта женщина касается легкого и проникающего,
Кто забыл слова любви и жестов, прости,
Какие молитвы и клятвы сказали сами, когда-то тяжелые выдыхания,
Женщина, которая, кажется, навсегда пыталась исчезнуть
И я готов к часам слушать ее грустные разговоры, литры пьют горечь ее грусти, даже если они будут ядовиты для меня, даже если помогают мне забыть меня