Із-за обрію над полем сонце випливало,
А на полі спозаранку мати жито жала.
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала.
Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш
І з гори ти нашу грішну землю оглядаєш.
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш.
Де синочок мій єдиний, чи мені підкажеш
А на полі біля жінки той сусідка була,
Як зверталася до сонця взяла i почула.
Так спитала що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже пять років, як війна минула
Як живий був твій синочок, чи б не повернувся
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся
Чи ти думаєш саму б тебе він полишив
Певно, десь у бурян вiн голову схилив.
Також поруч жито жав чоловк сусідки,
Та дуже йому жаль стало то жінки.
Вiн промовив до дружини облиш бідну мати,
Бо від горя може легко розуму не стати
- Зовсім я не божевльна - мати їм сказала, -
Нащо кажете, що вмер він хіба ж я не знала
Через те, що він не поруч, то вже ж не любити
В моїм серці мій синочок завжди буде жити
- Він для мене подих вітра, що ласка обличчя,
А струмок бринить, немов, голос його кличе,
А ріка блищить на сонці то усмішка сина.
Не утрима ніколи рідного могила
Because of the horizon above the field, the sun followed.
And on the field at the beginning of the morning, have a rye sting.
And he turned to the sun, and asked him
About the only son that waited for the war.
Oh, you son, kindly, you warm up us
And from the mountains you look at our sinful land.
You see everything, you hear everything, you know everything in the world.
Where my son is the only one, will you tell me
And on the field near a woman, that neighbor was,
As I turned to the sun I took and heard.
So he asked what you said, or he could forget
What has passed five years ago, as the war has passed
How alive was your son, if he did not come back
Do you think that he was forgotten about the paths of the house?
Do you think he would have left you
Probably somewhere in the Buriyan he bowed his head.
Also next to a rye man's neighbor,
But he was very sorry for that woman.
He said to his wife, "O poor mother,"
Because of grief it is easy to not mind
- Absolutely I'm not crazy - mother told them, -
Why do you say that he died he did not know
Due to the fact that he is not close, then do not love
In my heart my son will always live
- He breathes the wind for me, that's a gentle face,
A stream breaks, as if its voice calls
And the river shines in the sun, then a son's smile.
Never keep my own grave