ти кличеш мене і ламаються вікна,
збираєш шматки своїх фобій в кулак.
порізи дрібні на руках ледь помітні
ховаєш, як здобич свою хижак.
я тихо підходжу, а далі - ні кроку.
коліна тремтять, ноги навхрест плутаю
ти різний завжди - я вивчаю потроху
подобу твою і у попіл дмухаю.
дивлюся на тебе і довго мружуся
вдихаю все те, що не можу побачити
можливо, тобою колись простуджуся,
але ти не зможеш цього передбачити.
(с) Ірина Мороз
Вы звоните мне, и Windows Break,
Вы собираете кусочки своих фобий в кулаке.
порезы маленькие на руках едва заметны
Вы скрываете, как ваш хищник добывает.
Я тихо приближаюсь, а потом - нет шага.
коленя дрожат, ноги цепляются
Ты всегда разные - я немного изучаю
Твой, как и в пепел Дхуха.
Посмотри на себя и длинного грязного
Я вдыхаю все, чего не вижу
Может, тебе когда -нибудь станет холодно,
Но вы не сможете предсказать это.
(В) Ирина Мороз