Текст песни Ірина Білик - Дивний сон

Ой, це було, чи снилося мені
Серце й досі повниться журбою
Ти приїздив на білому коні
Стукав у шибку і звав з собою
Чорниї вуса, очі голубі
Дим од люльки на віконце слався
Щось навздогін сказала я тобі
Ти ж не дослухав, не дочекався.

Приспів:
Гей, козаче, ти мій козаче
Тебе чекаю не день і не рік
Я чекаю, тобі гукаю:
"Скоріше вертайся з доріг!"
Гей, козаче, ти мій козаче
Чом серце плаче, мов немовля
Я ніби чую і наче бачу
Як ти посміхнувся здалля.

Цілі століття в далеч пронеслись
Наче в небі журавлі осінні
Ти говорив, що вернешся колись
Я виглядаю тебе й донині
Давні жалі розтали, наче дим
Полинами пам’ять заростає
Ти ж обіцяв вернутись молодим
Ой, чи впізнаю тебе, не знаю.

Приспів