То мед солоності ночей,
То крижаним кинжалом слів,
То знов теплом своїх очей,
То знов не зміг, то не схотів....
Я не чекатиму світанку.
Ти не триматимеш в руках.
Ми не прокинемося зранку,
І не почути у дзвінках...
Це не напишуть у газетах,
І ЗМІ не скажуть теж ні слова,
Я вже заплуталась в квінтетах...
Бо вже не хвора... і ще не здорова...
©Іоанна Пекун
That honey salty nights,
That krizhanim dagger slіv,
That is the warmth of his eyes,
That znov not zmіg, it is not schov ....
I do not check it out.
Ti not trimatimesh in the hands.
We are not going to make a cut,
I do not care for dzvinka ...
Tse not write in newspapers,
І ЗМИ not to say we can put words,
I got lost in quintets ...
Bo vzhe not a disease ... and I am not healthy ...
© Ioanna Pekun