Вона ходить самотня, самотня і одна,
Можливо хтось нам скаже в чому провинилась весна.
Вона нічого не знає і ходить собі сама.
Вона на ніч випиває келих холодного вина.
Через вікно вона бачить прибульця з іншого сна,
Що нагадує пісню, яку співала вона.
А ми полетіли в минуле, у світ де нічого нема.
Вона згадала кохання, що манило в забуття.
Вона натисне номер і відкриється душа,
Яку вона шукала усе минулеє життя,
Вона нічого не знає і ходить собі сама,
Вона на ніч випиває келих холодного вина.
She is walking alone, alone and alone
Maybe someone tells us what the spring is wrong.
She knows nothing and walks herself.
She drinks a glass of cold wine at night.
Through the window she sees a stranger from another sleep,
What resembles a song she sang.
And we flew into the past, the world where there is nothing.
She remembered the love that was oblivious.
She will click on the number and the soul will open
As she looked for all her past life,
She knows nothing and walks herself,
She drinks a glass of cold wine at night.