Текст песни Ігор Жук - Пісня Йосипа
Просмотров
40
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Ігор Жук - Пісня Йосипа, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ти знаєш, Маріє – наш Син мені нині приснився
Так гарно, що я й не прокинувся посеред ночі...
Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився –
І були у Бога, Маріє, Ісусові очі.
Ми довго мовчали – я просто не знав, що сказати,
А Син підійшов, і обняв мене міцно, як завше...
І час зупинився – я міг все життя так стояти, –
І Бог відійшов, так ні слова мені й не сказавши...
Ти знаєш, Маріє, Він вже трішки сивий на скронях,
Так само худий – правда, щоки ледь-ледь налилися...
Я брав Його руки – там були ті діри в долонях... –
Ще, каже, ночами болять, але вже затяглися...
А далі пішли ми таким несподіваним садом –
Я знав, що то рай, та його уявляв так наївно!.. –
Стояла там церква з якимсь наче римським фасадом,
І в ній – твій портрет із маленьким Ісусом... Так дивно!
Шкода, що не бачила ти неймовірну ту фреску! –
Я знаю, є добрі майстри, та подумати – хто ж з них?..
Я тесля, Маріє. Я вмію тримати стамеску –
Та пензель в тій церкві тримав не звичайний художник!..
Вже й сон закінчився, а я, затиснувши повіки
Усе намагався спинити хоч тінь тої мрії...
Сірілось... Ти спала.
Я був ще твоїм чоловіком –
Та вже потихеньку Тобі помолився, Маріє...
14.01.2004
Так гарно, що я й не прокинувся посеред ночі...
Він був біля Бога, а Бог мені в очі дивився –
І були у Бога, Маріє, Ісусові очі.
Ми довго мовчали – я просто не знав, що сказати,
А Син підійшов, і обняв мене міцно, як завше...
І час зупинився – я міг все життя так стояти, –
І Бог відійшов, так ні слова мені й не сказавши...
Ти знаєш, Маріє, Він вже трішки сивий на скронях,
Так само худий – правда, щоки ледь-ледь налилися...
Я брав Його руки – там були ті діри в долонях... –
Ще, каже, ночами болять, але вже затяглися...
А далі пішли ми таким несподіваним садом –
Я знав, що то рай, та його уявляв так наївно!.. –
Стояла там церква з якимсь наче римським фасадом,
І в ній – твій портрет із маленьким Ісусом... Так дивно!
Шкода, що не бачила ти неймовірну ту фреску! –
Я знаю, є добрі майстри, та подумати – хто ж з них?..
Я тесля, Маріє. Я вмію тримати стамеску –
Та пензель в тій церкві тримав не звичайний художник!..
Вже й сон закінчився, а я, затиснувши повіки
Усе намагався спинити хоч тінь тої мрії...
Сірілось... Ти спала.
Я був ще твоїм чоловіком –
Та вже потихеньку Тобі помолився, Маріє...
14.01.2004
Ты знаешь, Мария - наш Сын мне сейчас приснился
Так хорошо, что я не проснулся посреди ночи ...
Он был у Бога, а Бог мне в глаза смотрел -
И были у Бога, Мария, Иисусу глаза.
Мы долго молчали - я просто не знал, что сказать,
А Сын подошел и обнял меня крепко, как всегда ...
И время остановилось - я мог всю жизнь так стоять, -
И Бог отошел, так ни слова мне и не сказав ...
Ты знаешь, Мария, Он уже немного седой на висках,
Так же худой - правда, щеки чуть-чуть налились ...
Я брал Его руки - там были те дыры в ладонях ... -
Еще, говорит, по ночам болят, но уже затянулись ...
А дальше пошли мы таким неожиданным садом -
Я знал, что это рай, и его представлял так наивно! .. -
Стояла там церковь с каким-то как римским фасадом,
И в ней - твой портрет с маленьким Иисусом ... Так странно!
Жаль, что не видела ты невероятную ту фреску! -
Я знаю, есть хорошие мастера, и подумать - кто же из них? ..
Я плотник, Мария. Я умею держать стамеску -
И кисть в той церкви держал не обычный художник! ..
Уже и сон закончился, а я, зажав века
Все пытался остановить хоть тень той мечты ...
Сирилось ... Ты спала.
Я был еще твоим мужем -
И уже потихоньку Тебе помолился, Мария ...
14.01.2004
Так хорошо, что я не проснулся посреди ночи ...
Он был у Бога, а Бог мне в глаза смотрел -
И были у Бога, Мария, Иисусу глаза.
Мы долго молчали - я просто не знал, что сказать,
А Сын подошел и обнял меня крепко, как всегда ...
И время остановилось - я мог всю жизнь так стоять, -
И Бог отошел, так ни слова мне и не сказав ...
Ты знаешь, Мария, Он уже немного седой на висках,
Так же худой - правда, щеки чуть-чуть налились ...
Я брал Его руки - там были те дыры в ладонях ... -
Еще, говорит, по ночам болят, но уже затянулись ...
А дальше пошли мы таким неожиданным садом -
Я знал, что это рай, и его представлял так наивно! .. -
Стояла там церковь с каким-то как римским фасадом,
И в ней - твой портрет с маленьким Иисусом ... Так странно!
Жаль, что не видела ты невероятную ту фреску! -
Я знаю, есть хорошие мастера, и подумать - кто же из них? ..
Я плотник, Мария. Я умею держать стамеску -
И кисть в той церкви держал не обычный художник! ..
Уже и сон закончился, а я, зажав века
Все пытался остановить хоть тень той мечты ...
Сирилось ... Ты спала.
Я был еще твоим мужем -
И уже потихоньку Тебе помолился, Мария ...
14.01.2004