Вечір горів, сотні вогнів
дружньо сплелися над містом.
Стукав трамвай, десь поспішав, |
в тиші пишався тим хистом. |(2)
Кава гірка, келих вина,
мова про справи тутешні.
В часі надій мить світлих мрій |
і сподівання прийдешні. |(2)
Святість церков, злата покров,
музика в серці мажорна.
Старовина тут мовчазна, |
велич Франка неповторна. |(2)
Древня краса. І небеса.
Стежку до Замку долаю.
Добре мені, як навесні |
птахом над місто злітаю. |(2)
Вечір горів, сотні вогнів... |
Так зустрічав мене Львів. |
Вечір горів, сотні вогнів... |(2)
Так проводжав мене Львів. |
The evening was burning, hundreds of lights
amicably intertwined over the city.
The tram was knocking, somewhere in a hurry, |
in silence he was proud of that skill. | (2)
Bitter coffee, a glass of wine,
talk about local affairs.
In the time of hope a moment of bright dreams
and hopes to come. | (2)
The holiness of the churches, the golden veil,
music in the heart of major.
The antiquity here is silent, |
Frank's greatness is unique. | (2)
Ancient beauty. And heaven.
I overcome the path to the Castle.
Good for me, like spring
a bird flies over the city. | (2)
The evening was burning, hundreds of lights ... |
That's how Lviv met me. |
The evening was burning, hundreds of lights ... | (2)
That's how Lviv saw me off. |