Текст песни Думи - МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
Просмотров
252
1 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Думи - МАРУСЯ БОГУСЛАВКА, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Слушать с помощью Youtube
Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам’яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Що тоді бідні невольники зачували,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
По річах познавали,
Словами промовляли:
«Гей, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко!
Почім ми можем знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера?
Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм.
То ми не можемо знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера».
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачуває,
До козаків словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота
А завтра святий празник, роковий день великдень».
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала,
Як ти нам святий празник, роковий день великдень сказала!»
То тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачувала.
Словами промовляла:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Та не лайте мене, не проклинайте,
Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати;
То буду я до темниці приходжати,
Темницю відмикати,
Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».
То на святий празник, роковий день великдень,
Став пан турецький до мечеті від’їжджати,
Став дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Добре дбає, —
До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків,
Бідних невольників,
На волю випускає
І словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки.
Марусі, попівни Богуславки,
З неволі не викупає.
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!»
Ой визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі.
З віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!
Вислухай, боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам’яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Що тоді бідні невольники зачували,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
По річах познавали,
Словами промовляли:
«Гей, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко!
Почім ми можем знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера?
Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм.
То ми не можемо знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера».
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачуває,
До козаків словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота
А завтра святий празник, роковий день великдень».
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала,
Як ти нам святий празник, роковий день великдень сказала!»
То тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачувала.
Словами промовляла:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Та не лайте мене, не проклинайте,
Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати;
То буду я до темниці приходжати,
Темницю відмикати,
Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».
То на святий празник, роковий день великдень,
Став пан турецький до мечеті від’їжджати,
Став дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Добре дбає, —
До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків,
Бідних невольників,
На волю випускає
І словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки.
Марусі, попівни Богуславки,
З неволі не викупає.
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!»
Ой визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі.
З віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!
Вислухай, боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!
Scho on nintendo morі,
On kamenі bіlenkomu,
There was a dungeon kam'yanaya.
Scho in tіy something temnitsі probuvalo sіmsot kozakіv,
Bіdnih nevolnikіv.
That stench tridtsyat lіt in nevolі probuvayut,
Bozhogo svitu, Sontsya righteous in vіchі sobі not vidayut.
What to їh dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Prihodzhaє,
Promovlyaє words:
"Hey, the Cossacks,
Wee, bіdnії slaves!
Guess scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now? "
Scho todі bіdnі zachuvali slaves,
Dіvku Branco,
Marusya, popіvnu Boguslavka,
By rіchah in knowledge,
Promovlyali words:
"Hey, dіvko Branco,
Marusya, popіvno Boguslavka!
Pochіm of can know
Scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now?
Scho tridtsyat lіt in nevolі probuvaєm,
Bozhogo svitu, Sontsya righteous in vіchі sobі not vidaєm.
Then E can not know
Scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now. "
Todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Teє zachuvaє,
Until kozakіv promovlyaє words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
Scho NAS of Ukraine in nashіy zemlі hristiyanskіy Velikodnaya Subota
And tomorrow, the Holy praznik, Velikden fateful day. "
That todі Ti Cossacks teє zachuvali,
Bіlim face to siroї zemlі cling,
Dіvku Branco,
Marusya, popіvnu Boguslavka,
Cursed, cursed:
"That Bodai minute, dіvko Branco,
Marusya, popіvno Boguslavka,
Happiness th dolі sobі not small,
Yak ti us the Holy praznik, fateful day Velikden said! "
That todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Teє zachuvala.
Promovlyala words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
That is not Light Me, do not curse,
Bo yak bude our pan turetsky to mechetі vіd'їzhdzhati,
That Meni Bude, dіvtsі-brantsі,
Marusі, popіvnі Boguslavtsі,
On hand Kljuchi vіddavati;
Then I'll be up temnitsі prihodzhati,
Dungeons vіdmikati,
You vsіh, bіdnih nevolnikіv on vipuskati will. "
What in the holy praznik, Velikden fateful day,
Becoming a pan turetsky to mechetі vіd'їzhdzhati,
Becoming dіvtsі-brantsі,
Marusі, popіvnі Boguslavtsі,
On hand Kljuchi vіddavati.
Todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Good dbaє -
Until temnitsі prihodzhaє,
Dungeons vіdmikaє,
Vsіh kozakіv,
Bіdnih nevolnikіv,
The will vipuskaє
The I promovlyaє words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
I kazhu you good dbayte,
In the city hristiyanskі utіkayte,
Tіlki, I beg of you, not one city Bohuslav Mina,
Moєmu dad th materі let aristocracy:
That let them're Mine dbaє good dad,
Gruntіv, great maєtkіv not let them zbuvaє,
Great skarbіv not zbiraє,
That let them mene, dіvki Branca.
Marusі, popіvni Boguslavka,
W nevolі not vikupaє.
Bo Vzhe I poturchilas, pobusurmenilas
For roskoshі turetskoї,
Bait neschasnogo! "
Oh vizvoli, my God, we, vsіh bіdnih nevolnikіv,
W tyazhkoї nevolі.
W vіri busurmenskoї,
On yasnі zorі,
On tihі Vod,
At the edge of the fun,
In hrescheny world!
Visluhay, God, have requests schirih,
In neschasnih prayers
Us bіdnih nevolnikіv!
On kamenі bіlenkomu,
There was a dungeon kam'yanaya.
Scho in tіy something temnitsі probuvalo sіmsot kozakіv,
Bіdnih nevolnikіv.
That stench tridtsyat lіt in nevolі probuvayut,
Bozhogo svitu, Sontsya righteous in vіchі sobі not vidayut.
What to їh dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Prihodzhaє,
Promovlyaє words:
"Hey, the Cossacks,
Wee, bіdnії slaves!
Guess scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now? "
Scho todі bіdnі zachuvali slaves,
Dіvku Branco,
Marusya, popіvnu Boguslavka,
By rіchah in knowledge,
Promovlyali words:
"Hey, dіvko Branco,
Marusya, popіvno Boguslavka!
Pochіm of can know
Scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now?
Scho tridtsyat lіt in nevolі probuvaєm,
Bozhogo svitu, Sontsya righteous in vіchі sobі not vidaєm.
Then E can not know
Scho in nashіy zemlі hristiyanskіy per day now. "
Todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Teє zachuvaє,
Until kozakіv promovlyaє words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
Scho NAS of Ukraine in nashіy zemlі hristiyanskіy Velikodnaya Subota
And tomorrow, the Holy praznik, Velikden fateful day. "
That todі Ti Cossacks teє zachuvali,
Bіlim face to siroї zemlі cling,
Dіvku Branco,
Marusya, popіvnu Boguslavka,
Cursed, cursed:
"That Bodai minute, dіvko Branco,
Marusya, popіvno Boguslavka,
Happiness th dolі sobі not small,
Yak ti us the Holy praznik, fateful day Velikden said! "
That todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Teє zachuvala.
Promovlyala words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
That is not Light Me, do not curse,
Bo yak bude our pan turetsky to mechetі vіd'їzhdzhati,
That Meni Bude, dіvtsі-brantsі,
Marusі, popіvnі Boguslavtsі,
On hand Kljuchi vіddavati;
Then I'll be up temnitsі prihodzhati,
Dungeons vіdmikati,
You vsіh, bіdnih nevolnikіv on vipuskati will. "
What in the holy praznik, Velikden fateful day,
Becoming a pan turetsky to mechetі vіd'їzhdzhati,
Becoming dіvtsі-brantsі,
Marusі, popіvnі Boguslavtsі,
On hand Kljuchi vіddavati.
Todі dіvka Branca,
Maroussia, popіvna Boguslavka,
Good dbaє -
Until temnitsі prihodzhaє,
Dungeons vіdmikaє,
Vsіh kozakіv,
Bіdnih nevolnikіv,
The will vipuskaє
The I promovlyaє words:
"Oh Cossacks
Wee, bіdnії slaves!
I kazhu you good dbayte,
In the city hristiyanskі utіkayte,
Tіlki, I beg of you, not one city Bohuslav Mina,
Moєmu dad th materі let aristocracy:
That let them're Mine dbaє good dad,
Gruntіv, great maєtkіv not let them zbuvaє,
Great skarbіv not zbiraє,
That let them mene, dіvki Branca.
Marusі, popіvni Boguslavka,
W nevolі not vikupaє.
Bo Vzhe I poturchilas, pobusurmenilas
For roskoshі turetskoї,
Bait neschasnogo! "
Oh vizvoli, my God, we, vsіh bіdnih nevolnikіv,
W tyazhkoї nevolі.
W vіri busurmenskoї,
On yasnі zorі,
On tihі Vod,
At the edge of the fun,
In hrescheny world!
Visluhay, God, have requests schirih,
In neschasnih prayers
Us bіdnih nevolnikіv!