Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині, та й стала кувати. (2)
Ой, чого, Зозуле, ой, чого ж ти куєш?
Хіба ти, Зозуле, добро мене чуєш? (2)
Якби не чувала, то би не кувала,
Про тебе, дівчино, всю правду сказала. (2)
Ой, Боже мій, Боже, що я наробила?
Козак має жінку, а я полюбила. (2)
Козак має жінку, ще й діточок двоє.
Ще й діточок двоє, чорняві обоє. (2)
А я ж тих діточок та й не понаймаю,
З тобою, Марусино, в саду й погуляю. (2)
Гуляв Козаченько неділю й дві ночі,
Прийшов Козаченько до дівчини в гості. (2)
Ой, Боже мій, Боже, який я удався,
На чужій сторонці за жінку признався. (2)
Не так же за жінку, як за дві дитини,
Розкололось серце на дві половини. (2)
I flew a cuckoo through my house,
The salt on the feces, and it became forged. (2)
Oh, what, Cousin, oh, what do you do?
Do you, Cossacks, do you hear me good? (2)
If you did not hear it, I would not blame it
About you, girl, told the truth. (2)
O my God, O God, what have I done?
Cossack has a woman, and I love her. (2)
Cossack has a wife, and another two children.
Another child is two, both black and white. (2)
And I do not take those children and I can not afford it.
With you, Marusino, in the garden and I take a walk. (2)
Kozachenko was walking for Sunday and two nights,
Kozachenko came to the girl to visit. (2)
O my God, O God, I have succeeded
On a stranger's side, she confessed to a woman. (2)
Not the same as a woman, as for two children
The heart split into two halves. (2)