25. Тарас Шевченко
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, які стають дорогими для всього людства і в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.
Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем, революціонером титанічної сили. Його боялися царі, його жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли Шевченка відправили в солдати, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що звідти йому вже не буде вороття. Проте поет повернувся до рідної своєї України вогненною піснею, віщим незбореним словом.
У тій невеликій книжці, ім'я якій «Кобзар», клекоче ціле море горя народного. У ній — порив до свободи, мудрий роздум гуманіста й ніжна, чарівна краса української пісні:
Винятковими є місце Шевченка в житті нашого народу та його творчість. Характеризуючи її, бачиш, що є творчість, яка не відцвітає, що є в духовній сфері явища, подібні до тих непогасних вічнодіючих вулканів, надра яких завжди пашать вогнем і розжеврюють уночі хмари над собою, мов велетенські маяки.
150 слів За О. Гончаром
25. Taras Shevchenko
Taras Shevchenko was born on Ukrainian soil under the Ukrainian sky, but he belongs to those people-lights who become expensive for all mankind and in the honor of all mankind find their immortality.
Born by the mother-serf and the serf himself, he became a fighter, a revolutionary of titanic power. He was afraid of the kings, his horrified and mortally hated serfs. When Shevchenko was sent to soldiers, it seems that those crowned kata believed that from there he would no longer be reversed. However, the poet returned to his native Ukraine with a fiery song, a loyal unbreakable word.
In that small book, the name of which is "Kobzar", the whole sea of grief is crowded. In it - an impulse to freedom, a wise thought of a humanist and a gentle, charming beauty of the Ukrainian song:
Shevchenko's place in the life of our people and his work is exceptional. Describing it, you see that there is creativity that does not blossom, that there are phenomena in the spiritual sphere, similar to those outstanding ever-lasting volcanoes, the depths of which are always pierced with fire, and clouds over it rage at night, as gigantic beacons.
150 words O. Gonchar