Тиша твій біль і твій спокій
невгамовність печалі
невже так далек той
з ким так близько мовчали
Давно померла надія
і попіл старих сподівань
Ілюзія втопила в морі
забуті шрами від ран
І ти вночі.. у вічність забери
І ти вночі..обійми
Найлегший тягар відпустити
найбільший топити в собі
коли дивлюся на тебе
починаю втікати від мрій
Де взяти ті сили на час
щоб закрити всі двері німі
поцілунком на ший згоріти
не віддатися знову імлі
І ти..вночі...у вічність забери
І ти..вночі..обійми
Замолчать свою боль и мир
Беспокойство грусти
Это так далеко, что
с кем они так молчали
Надежда давно умерла
и пепел старых надежд
Иллюзия утонула в море
Забытые шрамы от ран
И ты ночью .. В вечности забрать
И ты идешь ночью ..
Самое простое бремя, чтобы отпустить
величайший нагрев
Когда я смотрю на вас
Я начинаю бежать от снов
Куда взять эти силы вовремя
Закрыть все двери тупые
поцелуя в шею сжигание
не сдавать дымку
И ты .. гиш ... в вечности забирай
И ты .. они .. иди