Автор: Таня Левчук
Люблю вночі дивитись у вікно,
Спостерігати за яскравими зірками.
Ще ні одного разу не було,
Щоб я не залишалась зі своїми думками
Наодинці.
Слухаю The Smiths, дивлюсь вдалечінь
І просто радію завтрашньому дню.
Десь далеко пронеслася тінь
Та ось вона зникла; я знову
Наодинці.
Вночі ми справжні, такими нас ніхто не знає.
То чи готові ми до сприйняття одне одного?
Ми боїмося повітря холодного,
Що зветься реальністю.
Наші думки, то зірки,
Які ми не можемо зібрати в сузір'я.
Ми поступово падаємо в прірву забуття.
В тій прірві ми не матимем життя.
Багато хто цього боїться
Та рано чи пізно це настане
Всіх пам'ятати перестануть.
Всі залишаться в спокої,
Наодинці.
Люблю вночі дивитись у вікно,
Спостерігати за яскравими зірками.
Ще ні одного разу не було,
Щоб я не залишалась зі своїми думками
Наодинці.
Posted by Tanya Levchuk
I like to look at the window at night
Watch for the bright stars.
Never once was there
That I do not stay with my thoughts
Alone.
I'm listening to The Smiths, looking out into the distance
And just happy tomorrow.
Somewhere far away was the shadow
But she disappeared; i again
Alone.
We are real at night, nobody knows about us.
So are we ready to perceive each other?
We are afraid of cold air
What is called reality.
Our thoughts, then the stars,
Which we can not collect in the constellation.
We are gradually falling into the abyss of oblivion.
In this abyss we do not have life.
Many are afraid of this
Sooner or later it will come
Remember everyone will stop.
Everyone will stay calm
Alone.
I like to look at the window at night
Watch for the bright stars.
Never once was there
That I do not stay with my thoughts
Alone.