Я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча, як зоря.
Але не сяяла.
Була біда, а стала музика.
Плела вінок, ходила в гості.
Я не дійшла.
Здається, зникла на межі твоїх думок,
Твоєї далечі.
А ти не плач. А ти не плач,
Бо я ж не плачу.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
Ніхто не чув, як я співала.
Ніхто не чув. Моя душа іще не знала,
Що ти є, а вже любила.
І то вона – не я, тобі відкрила.
І цілий день все чула пташечка.
Моя одна. Я так ніколи не співала для людей
Своїх мінорів.
Моя одна, я цілий день
Просила волі.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
I have not seen you all day.
Cold day, and I was all hot like a star.
But it did not shine.
It was a misfortune, and it was music.
Wandered wreath, went to visit.
I did not come.
It seems to have disappeared on the verge of your thoughts,
Your far away
And you're not crying. And you're not crying
Because I'm not crying.
And you can not know how I love you.
You lie down and I do not breathe
Until morning, until morning and until dawn
I myself Like a starless moon.
Nobody heard me sing.
Nobody heard My soul still did not know
What you are, and already loved.
And then she - not me, has opened you.
And the whole day all heard a bird.
Mine alone. I never sang for people
His minors
My one, I'm a whole day
Requested the will.
And you can not know how I love you.
You lie down and I do not breathe
Until morning, until morning and until dawn
I myself Like a starless moon.