Ти колись як всі ми мала
Довгі пальчики прозорі
Я подумала ти знала
Весь кінець таких історій
Я не хочу і не треба
Будувати з рису хатку
Бо від тебе і до тебе
Дуже важко відвикати
Обернися сюди
А тут слова
Але потім заплющуй очі
Як жива лишилась
Я подумала, ти знала
Що отруйні в мене рани
Але ти їх все лизала
Помирала від омани