Як буяє усе, як у серці пече
Ще не було такої весни.
Гострий погляд твоїх незрівняних очей,
Наче цвяхом прибив до стіни.
Ти сама підійшла, дивина серед див,
Досить близько, щоб я зрозумів:
Дарма я наївся цибулі!(2р)
Дарма-а-а-а-а!(2р)
Я не можу говорити, навіть дихати боюсь.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Був козаком, а тепер боягуз.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
І льодяників, жувачок півкіло – недопомогло.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р)
Дарма-а-а-а-а!(2р)
От, як би то, передбачити оказію таку.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Голодоморив би цілу добу.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Де ж ти раніше була-а, вчора я їв мармелад.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р)
Дарма-а-а-а-а!(2р)
Як буяло усе так і досі буя,
А мені б хоч на крок до мети.
О, як всміхнулася доля моя:
Перше слово промовила ти.
І відчув я себе не останнім биком,
Бо від тебе смердить ЧАСНИКОМ!
How does everything bite, how it burns in the heart
There was no such spring yet.
The sharp look of your unparalleled eyes,
As if nailed to the wall with a nail.
You yourself came up, a miracle in the midst of seeing
Close enough for me to understand:
I dared to nibble onions! (2p)
Darma-a-aa-a! (2r)
I can not speak, I even fear to breathe.
I dared to bow on the nail, huh!
He was a Cossack, and now a coward.
I dared to bow on the nail, huh!
And the lollipops, the half-skinned boy did not help.
I dared to bow on the nail, huh! (2p)
Darma-a-aa-a! (2r)
Here, as it may, to foresee the appearance of such.
I dared to bow on the nail, huh!
Famine would be a whole day.
I dared to bow on the nail, huh!
Where you used to be, and yesterday I ate marmalade.
I dared to bow on the nail, huh! (2p)
Darma-a-aa-a! (2r)
How buggy was still and still buja
And I would even step by step.
Oh, my fate smiled:
You said the first word.
And I felt myself not the last bull
Because of you stink by CHAOS!