Порівняно із життям!
В якому всім все одно,
із тим що зветься...
Із тим що зветься…!
Земля!!
Наближається цунамі, нам нікуди тікати.
Не дочекаєшся поради, бігти чи стояти?
Як би надихатись повітря, зробити чого не встиг.
Де моя дитяча мрія, де моє життя, де мій світ?
Та світло не згасне, трава не зів’яне -
усе залишиться з нами!
І знову розквітне, коли нас не стане -
яскравими кольорами…
Земля!
Втомилася від покидьків.
І поховає назавжди
під кілометри води.
Нема куди, нема куди…
Наближається цунамі, нам нікуди тікати.
Не дочекаєшся поради, бігти чи стояти?
Як би надихатись повітря, зробити чого не встиг.
Де моя дитяча мрія, де моє життя, де мій світ?
Та світло не згасне, трава не зів’яне -
усе залишиться з нами!
І знову розквітне, коли нас не стане -
яскравими кольорами…
Земля!!
Я уже втомилася.
Земля,
уже втомилася,
від недуги,
що носить назву:
"Люди",
"люди"!
Та світло не згасне, трава не зів’яне -
усе залишиться з нами!
І знову розквітне, коли нас не стане -
яскравими кольорами…
По сравнению с жизнью!
В котором всем все равно,
С тем, что называется ...
С тем, что называется…!
Земля!!
Цунами приближается, нам некуда бежать.
Вы не ждете совета, беги или стоять?
Как вдохновить воздух, делать то, что у него не было времени.
Где мечта моего ребенка, где моя жизнь, где мой мир?
Но свет не выйдет, трава не будет исчезла -
Все останется с нами!
И снова расцветай, когда мы не получим -
Яркие цвета ...
Земля!
Устал от мусора.
И похоронить навсегда
Под километром воды.
Нет нигде, нигде ...
Цунами приближается, нам некуда бежать.
Вы не ждете совета, беги или стоять?
Как вдохновить воздух, делать то, что у него не было времени.
Где мечта моего ребенка, где моя жизнь, где мой мир?
Но свет не выйдет, трава не будет исчезла -
Все останется с нами!
И снова расцветай, когда мы не получим -
Яркие цвета ...
Земля!!
Я уже устал.
Земля,
уже устал,
от болезни,
это называется:
"Люди",
"люди"!
Но свет не выйдет, трава не будет исчезла -
Все останется с нами!
И снова расцветай, когда мы не получим -
Яркие цвета ...