а ти мені снишся безбожно
в продовженнях наших історій
у дзеркало шафи старої
заходжу неначе у храм
а там — коридор порожній
у лабіринтах апорій
і оживають апорії
під видом дитячих травм
а ти мені снишся безбожно
і бог – наче третій зайвий
стилістика монохрому
виказує сон уві сні
йдемó ми по-свóєму кожен
і кожен із нас – крайній
живéмо одне в однóму
мов титри в німому кіні
а ти мені снишся і снишся
а я тобі пишу і пишу
реальностей вже забагато
хоч все ірреально так
та ми генеруємо тишу
і ми розчиняємось в тиші
і кожен для кожного – свято
і кожен для кожного – знак
and you will dream to me ungodly
in the sequels of our stories
into the mirror of the old closet
I'm going to the temple
and there is an empty corridor
in the labyrinths of the supports
and the aporias come to life
in the guise of childhood trauma
and you will dream to me ungodly
and god as if the third one is superfluous
monochrome stylistics
expresses sleep in a dream
we go our own way
and each of us is extreme
we live one in one
titled in a silent movie
and you will dream to me and dream
and I write and write to you
there are too many realities
though everything is unreal so
and we generate silence
and we dissolve in silence
and each one is a holiday
and each one is a sign