Ти пішов - лишився запах,
Запах неба у долонях,
Запах сонця в хмарах-лапах,
Запах хліба і дощу.
Ти пішов - лишився привид.
Серце б"ється десь у скронях.
І я знов шукаю привід,
Не знаходжу - і мовчу.
Пр.:
Якби ж мені осінь
Сюди, в мої очі...
Залиш мені неба,
Залиш мені себе...
Ти лікуй мене плацебо
(Ну, а раптом допоможе?),
Бо холодне моє небо,
А без нього вже ніяк.
Я народжена літати,
І за це, прости ми, Боже,
Бо поету щоб писати,
Треба небо чи коньяк.
Пр.
You went - smell gone
The smell of the sky in the palms
The smell of the sun in the clouds-paws
The smell of bread and rain.
You went - it was a ghost.
The heart beats somewhere in the temples.
And I'm looking for a drive again
I do not find - and I'm silent.
Pr:
If I had fallen
Here in my eyes ...
Leave me to the sky
Leave me alone ...
You treat me to placebo
(Well, and suddenly it will help?)
Because my sky is cold
And without it anyway.
I am born to fly
And for that, forgive us, God,
For poetry to write
Heaven or cognac is required.
Pr