Дорога – те, без чого життя неможливе. Тільки в постійному русі відчуваєш себе справді живим. У вікні, крізь яке ти бачиш, як місто поступово зникає і залишається позаду, миготять яскраві сонячні промені. Ти почуваєшся настільки комфортно, що тобі не хочеться, щоб ця поїздка закінчувалась. Але колеса зупиняються і мотор припиняє гарчати. Ти опиняєшся в дивовижному місці, яке заворожує своєю парадоксальною красою. Здавалося б – прості дерева, скелі, водойми. Але коли востаннє ти звертав на це увагу? Коли востаннє ти дихав в унісон з Землею? Птахи в небі і чисте повітря – твої єдині тутешні друзі. Тут поки що немає шумних машин і заводів. Ця маленька ділянка гігантської планети поки що незасмічена брендами і логотипами. Люди тут ще не паразитують…
The road is something without which life is impossible. Only in constant motion do you feel truly alive. In the window, through which you see the city gradually disappearing and being left behind, bright sunlight flashes. You feel so comfortable that you don't want this trip to end. But the wheels stop and the engine stops growling. You find yourself in an amazing place that enchants with its paradoxical beauty. It would seem - simple trees, rocks, ponds. But when was the last time you paid attention to it? When was the last time you breathed in unison with the Earth? Birds in the sky and fresh air are your only friends here. There are no noisy cars and factories here yet. This small part of the giant planet is still uncluttered with brands and logos. People here are not parasitic yet…