Сестро моя, ми говорили з тобою
Ти плакала, я ще не знав, скільки у світі є болю
Я бачив вогонь, я йшов за ним аж до краю
Спалах і кров на губах в мить, коли подих зникає
І не приходить весна
В мороці зникла вона
Сестро, я хочу до тебе, та глибоко надто труна
Скільки крові не пролити, не насититься земля
Пелюстками на могилі проростає кров моя
Братику мій, холодно вдома без тебе
Я чую, як стогне вночі і криком заходиться небо
Дзвін пролунав на біду
Я за тобою іду
Де б ти не був, хоч би й глибоко в пеклі, тебе я знайду
Скільки крові не пролити, не насититься земля
Пелюстками на могилі проростає кров моя
My sister, we talked to you
You cried, I still didn't know how much pain there was in the world
I saw the fire, I followed it to the edge
Flash and blood on the lips at the moment when the breath disappears
And spring does not come
She disappeared in the darkness
Sister, I want to see you, and the coffin is too deep
No matter how much blood is shed, the earth will not be satisfied
My blood sprouts with petals on the grave
My brother, it's cold at home without you
I hear the moans at night and the sky screams
The bell rang in distress
I'm following you
Wherever you are, even deep in hell, I will find you
No matter how much blood is shed, the earth will not be satisfied
My blood sprouts with petals on the grave