Текст песни Воплі Відоплясова - Розмова з Махатмою
Просмотров
39
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Воплі Відоплясова - Розмова з Махатмою, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ледве йшов пильним шляхом,
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Підійшов та кажу таке
Я йому:
"Добрий день, старий Махатмо.
Хай твій могутній дух живе лагідно
Біля заводів Всесвіту".
Він мені.
Відповів таке, що я мало що зрозумів.
Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками,
Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави?
Я йому:
"Скажи ме-ме-мені, Вчителю,
Дві краси Світу: Місяць та Сонце
Мають інколи зустрічі? Чи?"
Він мені.
Подарував таку усмішку, такий струм добра,
Що навкруги заспівали птахи,
А в душі моїй наче грянув казковий хор
Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл.
Я йому:
"Гура!
А скажи ме-мені, джерело добра,
Хто перший вийде до Захмареної Брами,
Славетний чиновник, чесний сім’янин
Або щирий господар?"
Отаке спитав я його.
Він мене.
Він мене, таки, вбив глибиною відповіді,
Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг,
Не міг почути течії Ганга, не міг дивитись у вічі Гурі
Та й не міг більш стояти й розмовляти.
Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом.
Мудрий Махатмо!
Хай будуть вічні твої слова,
Що відновлюють душу.
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Підійшов та кажу таке
Я йому:
"Добрий день, старий Махатмо.
Хай твій могутній дух живе лагідно
Біля заводів Всесвіту".
Він мені.
Відповів таке, що я мало що зрозумів.
Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками,
Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави?
Я йому:
"Скажи ме-ме-мені, Вчителю,
Дві краси Світу: Місяць та Сонце
Мають інколи зустрічі? Чи?"
Він мені.
Подарував таку усмішку, такий струм добра,
Що навкруги заспівали птахи,
А в душі моїй наче грянув казковий хор
Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл.
Я йому:
"Гура!
А скажи ме-мені, джерело добра,
Хто перший вийде до Захмареної Брами,
Славетний чиновник, чесний сім’янин
Або щирий господар?"
Отаке спитав я його.
Він мене.
Він мене, таки, вбив глибиною відповіді,
Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг,
Не міг почути течії Ганга, не міг дивитись у вічі Гурі
Та й не міг більш стояти й розмовляти.
Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом.
Мудрий Махатмо!
Хай будуть вічні твої слова,
Що відновлюють душу.
Hardly walking the road,
I see old Mahatma sitting.
I came up and said the following
I told him:
"Good afternoon, old Mahatmo.
May your mighty spirit live in peace
Near the Universe Plants. "
He is to me.
He replied that I understood little.
Or maybe he was sleeping, or maybe he was talking to the stars,
Did the bird or grass speak to me?
I told him:
"Tell me-me-me, Master,
Two beauties of the world: the moon and the sun
Have meetings sometimes? Or?"
He is to me.
He gave such a smile, such a current of kindness,
Birds singing around,
And in my soul seemed like a fairy tale chorus
Emerald crickets and flight of golden bees.
I told him:
"Gura!
And tell me, the source of the good,
Who will be the first to enter the Clouded Gate,
A glorious official, an honest family man
Or a sincere master? "
So I asked him.
He is me.
He killed me with the depth of the answer,
What I couldn't breathe, couldn't feel my feet,
He could not hear the currents of the Ganges, he could not look in Guri's eyes
And he couldn't stand and talk anymore.
He turned and walked on his way.
Wise Mahatmo!
May your words be eternal,
Restoring the soul.
I see old Mahatma sitting.
I came up and said the following
I told him:
"Good afternoon, old Mahatmo.
May your mighty spirit live in peace
Near the Universe Plants. "
He is to me.
He replied that I understood little.
Or maybe he was sleeping, or maybe he was talking to the stars,
Did the bird or grass speak to me?
I told him:
"Tell me-me-me, Master,
Two beauties of the world: the moon and the sun
Have meetings sometimes? Or?"
He is to me.
He gave such a smile, such a current of kindness,
Birds singing around,
And in my soul seemed like a fairy tale chorus
Emerald crickets and flight of golden bees.
I told him:
"Gura!
And tell me, the source of the good,
Who will be the first to enter the Clouded Gate,
A glorious official, an honest family man
Or a sincere master? "
So I asked him.
He is me.
He killed me with the depth of the answer,
What I couldn't breathe, couldn't feel my feet,
He could not hear the currents of the Ganges, he could not look in Guri's eyes
And he couldn't stand and talk anymore.
He turned and walked on his way.
Wise Mahatmo!
May your words be eternal,
Restoring the soul.