На весні у парку акація цвіла,
П’янкими вечорами прогулянка була
На кучеряві села ми з хлопцями пішли
У лісі заблукали, назад дорогу ледь знайшли
Пр:
Хоч мені зірки світили на дорогу,
Та не буду йти, не буду бити ноги
Я не буду йти до тебе –
Я до тебе не дійду
Бо колись я серед лісу заблудився,
Геть зі стежечки своєї зовсім збився
Не прийду сьогодні я, ой не прийду,
Бо пропаду
Як тільки сонце зникло – ти СМС-ку шлеш,
Привіт, мій любий хлопче, до мене чи прийдеш?
Пишу, моя кохана, не починай пісень
Прийду я мабуть завтра, і то, напевно в день
Пр:
І пізня вже година, і темно на дворі,
Хрущі гудуть над вишнею, над вухом комарі
Я в вечір вийшов з хати, я знову нагадав,
Як з хлопцями по лісі між грабами блукав.
In spring, the park has acacia color,
Fool’s evenings
In kucheryavі villages mi z lads p_shli
We’ve got lost at the lis, the ice came back the way
Etc:
I want men on the road,
I won’t go, I won’t beat my legs
I will not go to you -
I'm not going to see you
Bo prick me in the middle of a lost way,
Get out of the stitches of his zovsim zbivsya
I won’t come, I won’t come
Bo gulf
Yak tіlki sonce is familiar with - sms-ku slash,
Greetings, my beloved is harsher, will you come before me?
I am writing, my kohan, do not fix the pen
I will come mabut tomorrow, or something, chanting a day
Etc:
І пізня at once Godina, і dark in the yard,
Khrushchev buzzing over the cherry, over the mosquito’s head
I’m on the evening of viišov huti, I’m shouting a call,
Yak with lads on a fisherman’s hornbeam hooded.