Мело, мело по всій землі, мело сніжило,
Свіча горіла на столі, свіча горіла.
Злітався сніг і заглядав у наші вікна,
Немов метелики нічні, летів на світло.
Ліпила віхола на склі значки і стріли,
І все горіла на столі, свіча горіла.
А протяг тіні колисав і мимоволі,
Схрестились руки і вуста, схрестились долі.
І черевички з ніх самі упали м'яко,
І віск із нічника слізьми на сукню капав.
На свічку дихала імла - любові сила,
Хрестоподібно підняла, як ангел крила.
Весь січень хуга по землі мела, сніжила,
І все горіла на столі, свіча горіла.
Свіча горіла, свіча горіла...
Chalk, chalk all over the earth, chalk snow,
The candle was burning on the table, the candle was burning.
It was snowing and staring out our windows,
Like butterflies at night, flew into the light.
Glue swirl on glass icons and arrows,
And everything was burning on the table, the candle was burning.
And during the shadows he swayed involuntarily,
Hands and lips crossed, fates crossed.
And the boots from them fell gently,
And the wax from the night light dripped down on the dress.
A mist was blowing on the candle - a love force,
She raised her cross like an angel's wings.
All January the earth's snow, chalk, snow,
And everything was burning on the table, the candle was burning.
The candle was burning, the candle was burning ...