«Вернись із спогадів»
1979
стихотворение: Ростислав Братунь
Не стань печаллю у моїм житті,
Не сійся смутком на моїй путі,
Бо смуток може болем прорости, —
Невже, невже хотіла б того ти?
Тебе благаю і тебе кляну,
Тебе, як долю, я не омину,
А долю можна тягарем нести, —
Невже, невже хотіла б того ти?
Не будь сльозою на моїх літах,
Не дай, щоб усміх спогаду зачах,
Бо спогад може тужно відплисти, —
Невже, невже хотіла б того ти?
Тобою марю і тобою сню,
Моя любов — як полум’я вогню,
А полум’я вдвох треба берегти, —
Невже, невже не хочеш того ти?!
"Come back from the memories"
1979
poem: Rostislav Bratun
Do not be sad in my life,
Do not be sad in my path
Because sorrow can sprout pain, -
Does it really want you to?
I beseech you to swear by you
I will not forsake you as a fate
And the fate can be a burden to bear -
Does it really want you to?
Do not be a tear in my years
Do not let the smiles of the memories of swearing,
Because memories can sink safer, -
Does it really want you to?
You are a dream and you dream
My love is like a flame of fire
And the flame must be kept together, -
Really, do not you want that ?!