Текст песни Волька Дьяченко - Мисливець

В ніч втечу від болю я,
птахом чорним полечу
в край де порожнії поля
прошепочуть мені – Грай.
Грай! Облечу ліс де земля
Має душу, має тіло...
Одізветься та струна,
Що дарує сильні крила.
Сперечаюсь з небом, Знай!
Відповідь прийде зі снігами.
Рветься в степ душа, як в рай
Рветься вслід за журавлями.

Хто мисливець тут?
Ти не розбереш.
Ну, а хто чужий?
Відповідь знайдеш.
Ти біжи вперед,
Розбивая лід!
Хай не підведе
Тебе лунний слід!

Повернусь до ранку я!
Не лякайся блискавиці.
Маєш в серці полум’я.
Поруч сокіл і вовчиця.
Дивовижно так зима
Відкриває таємницю.
ЇЇ дикая краса обіймає
Наче сниться...
Полюванням не карай
Розбивая всі зірниці,
На світанку не стріляй
В мою душу із рушниці.

Хто мисливець тут?
Ти не розбереш.
Ну, а хто чужий?
Відповідь знайдеш.
Ти біжи вперед,
Розбивая лід!
Хай не підведе
Тебе лунний слід!

Шлях свій відгадай!
Тільки не стріляй!
Ти такий же звір
В пасці чорних гір!
Ти чужий для всіх.
В цей холодний сніг
Біжи!тільки не стріляй,
Мисливцю!