оранджеровка - Андріан Крисак
слова та музика - Влад Каленіков
Недопалки лежать у попільничках
Дощ краплями погасить вугілець
Чекаю мовчки я електричку
Що має шлях в один кінець
На лавах люди голови схиляють
І часом чути тихий плач
Ридають вони гірко, бо вже знають
В останнє грішну землю бачать
Приспів.
Я сяду на експрес, що зветься раєм
В кондуктора придбаю я білет
А сльози по щоках немов по склу стікають
І вітер забирає сторінки газет
Я згадую ті прекрасні миті
Ті посмішки безглузді та дурні
І фотографії від сильних злив розмитті
Де ми були щасливі та живі
Тепер у вічний путь я відправляюсь
Дорога в невідоме забуття
Вмить зрушить мій вагон, я посміхаюсь
Бо знаю - не дарма прожив життя
Приспів.
Я сяду на експрес, що зветься раєм
В кондуктора придбаю я білет
А сльози по щоках немов по склу стікають
І вітер забирає сторінки газет
Прошу не згадувати лихим словом
Надіюсь будете ви пам'ятать
Ніколи не побачимось ми знову
Ніколи не вернуся я назад
Оранжевый - Андриан Крисак
Слова и музыка - Влад Калеников
Сигареты лежат в пепельницах
Дождь падает, чтобы потушить нихиле
Молча ждать, я поезд
У одного из них есть путь
На скамейках люди направляются
А иногда услышать тихий крик
Они рыдают горькие, потому что уже знают
В последнюю греховную землю увидеть
Припев.
Я буду сидеть на экспрессе под названием Рай
В дирижере я куплю билет
И слезы на щеках, как будто они текут по стеклу
И ветер поднимает страницы газет
Я помню те прекрасные моменты
Эти улыбки бессмысленны и глупы
И фотографии из сильных стоков размыты
Где мы были счастливы и живы
Теперь на вечном пути я иду
Дорога в неизвестном забвении
Мгновенно сдвигаю свой универсал, я улыбаюсь
Потому что я знаю - не на что -то не жила
Припев.
Я буду сидеть на экспрессе под названием Рай
В дирижере я куплю билет
И слезы на щеках, как будто они текут по стеклу
И ветер поднимает страницы газет
Я прошу не упоминать злое слово
Надеюсь, ты запомнишь
Никогда больше не вижу тебя
Никогда не возвращаюсь, я вернулся