Ти прокинешся о сьомій ранку, не пам'ятаючи як тебе звати,
А на кухні вже кипить чайник й дивний запах п'янкої м'яти.
Вчора ще ти гуляла з друзями, а сьогодні тебе як немає
Чи жива, чи може померла. Навіть подихів не відчуваєш.
Так буває, ще вчора грілась, від обіймів людей невідомих
А сьогодні і в телефоні стерті всі номера знайомих.
Як раніше тепер не буде, бо прокинутись не можливо
Якби сон, то знайшовся вихід. Просто очі б тоді відкрила.
Вимкни чайник, бо вже набридло. Ти ж сама його увімкнула.
І будильник на сьому ранку. Амнезія. Ти знов забула.
Кожен ранок встаєш так рано, все пригадуючи своє ім'я:
"Скільки років? Очей моїх колір? Хочу схуднути? Хто я?"
Хочеш дам тобі сигарету? Хочеш навіть наллю тобі віскі?
Та нарешті вже вимкни чайник, бо так сильно давить на мізки.
Так буває, ще вчора грілась, від обіймів людей невідомих
А сьогодні і в телефоні стерті всі номера знайомих.
You wake up at seven in the morning, not remembering your name,
And the kitchen is already boiling the kettle and the strange smell of intoxicating mint.
Yesterday you were still walking with your friends and today you are gone
Is she alive or is she dead? You don't even feel the breath.
It so happens that yesterday it was warming, from the embrace of people unknown
And today all the numbers of acquaintances have been erased in the phone.
As before it will not be, because it is not possible to wake up
If a dream, then there was a way out. She would just open her eyes then.
Turn off the kettle because it is already tired. You turned it on.
And the alarm clock at seven in the morning. Amnesia. You forgot again.
You get up so early every morning, remembering your name:
"How old? My eyes color? Want to lose weight? Who am I?"
Want to give you a cigarette? Do you even want to pour whiskey?
And finally switch off the kettle, because it puts so much pressure on your brain.
It so happens that yesterday it was warming, from the embrace of people unknown
And today all the numbers of acquaintances have been erased in the phone.