Зачепився місяць за вербову гілку,
З чистого джерельця вечір воду п’є.
А в бузковій тиші голос перепілки
До любові кличе, що у серці є.
Я – землі цієї паросток зелений,
Я – цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Приспів:
Ні, для мене щастя іншого не треба,
Хоч бува тривога очі обпече.
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо,
Опускали руки на моє плече. (весь куплет – 2)
Краю мій коханий з батьківським порогом,
Світку мій високий з маминим чолом.
Я прийду і стану з дальньої дороги,
Я прийду і стану під твоїм вікном.
Caught a month for the willow branch
From the fresh waterfalls evening drinks water.
And in the lilac silence, the voice of the quagmire
Love calls what is in the heart.
I am the land of this green sprout
I am the rainforest of this rainforest.
They have plucked me, have grown to me
Rye and trees, flowers and grass.
Chorus:
No, I do not have to be happy for me
Though anxiousness of eyes burns.
Only the native ear, if only the native sky
Laid hands on my shoulder. (all verse - 2)
My beloved land with a father's threshold
My light is tall with my mother's forehead.
I will come and I will be from a long distance,
I will come and be under your window.