Текст песни Василий Жданкин - Былина о Кременце
Просмотров
126
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Василий Жданкин - Былина о Кременце, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Та не сизі орли, та й під небом закричали,
То не коні заіржали на зеленій мураві —
То заграла княжа ватра у срібнії сурми,
Та про військо ворожеє, про орду Батиєву.
Ой розлігся плач великий та по всій землі Волинській,
Розстелився дим їдучий по пустищах, по яругах.
Та й нема кому із військом на рать стати із ордою,
Бо було тих бусурманів більше, як піску морського.
Підступило враже військо та й до города Крем'янця,
Та й забили тужно дзвони у святих церквах Христових.
Ратаї і ратні люди — виходили всі на гору,
У муровану фортецю за Трояна будовану.
Ще зоря не заіграла на златій церковній бані,
Ще туман не розвівався першим вітром легковійним,
Ще малі й великі пташки солодко в гніздах дрімали,
Як подерлася на стіни зграя люта бурундая.
Вставай всяк честний муж, боронити святу Русь,
Вставай всяк честний муж, боронити святу Русь.
Засурмили грізно сурми, дико заіржали коні,
Заіскрилося залізо, засвистіли гострі стріли,
Полилася кров гаряча, і гора укрилась трупом.
А у небі закружляли зграї чорні гайвороння.
Так три днини і три ночі клекотіла люта січа.
Не один завзятий русич смерть знайшов на полі брані.
Та як мур стояли руські, уповаючи на Бога,
І ординці відступали, лютувалися незмірно.
На четверту ніч по січі Ангел Божий об'явився
І сказав провідцю війська брати воду із криниці,
І щоб кониця ординська не знайшла дороги в гору, —
З Божого благословення поливать водою схили.
А на ранок, на світанні Бог послав на землю стужу,
І низькі степові коні ледь діставшись до слизького,
Падали з верхівцями і котилися додолу
На велику радість руську.
Так молитвою до Бога врятувалася твердиня,
Стали на коліна люди, славу Господу воздавши,
І розвіялась по світі сила грізного Батия,
Слава Божа помножилась і утвердилася в людях...
То не коні заіржали на зеленій мураві —
То заграла княжа ватра у срібнії сурми,
Та про військо ворожеє, про орду Батиєву.
Ой розлігся плач великий та по всій землі Волинській,
Розстелився дим їдучий по пустищах, по яругах.
Та й нема кому із військом на рать стати із ордою,
Бо було тих бусурманів більше, як піску морського.
Підступило враже військо та й до города Крем'янця,
Та й забили тужно дзвони у святих церквах Христових.
Ратаї і ратні люди — виходили всі на гору,
У муровану фортецю за Трояна будовану.
Ще зоря не заіграла на златій церковній бані,
Ще туман не розвівався першим вітром легковійним,
Ще малі й великі пташки солодко в гніздах дрімали,
Як подерлася на стіни зграя люта бурундая.
Вставай всяк честний муж, боронити святу Русь,
Вставай всяк честний муж, боронити святу Русь.
Засурмили грізно сурми, дико заіржали коні,
Заіскрилося залізо, засвистіли гострі стріли,
Полилася кров гаряча, і гора укрилась трупом.
А у небі закружляли зграї чорні гайвороння.
Так три днини і три ночі клекотіла люта січа.
Не один завзятий русич смерть знайшов на полі брані.
Та як мур стояли руські, уповаючи на Бога,
І ординці відступали, лютувалися незмірно.
На четверту ніч по січі Ангел Божий об'явився
І сказав провідцю війська брати воду із криниці,
І щоб кониця ординська не знайшла дороги в гору, —
З Божого благословення поливать водою схили.
А на ранок, на світанні Бог послав на землю стужу,
І низькі степові коні ледь діставшись до слизького,
Падали з верхівцями і котилися додолу
На велику радість руську.
Так молитвою до Бога врятувалася твердиня,
Стали на коліна люди, славу Господу воздавши,
І розвіялась по світі сила грізного Батия,
Слава Божа помножилась і утвердилася в людях...
But they did not sledge the eagles, and they cried out under the sky,
Then the horses did not rock on the green ant -
Then the princess of Vatra played silver with a trumpet,
But about the hostile army, about Batuyev's horde.
There was a great weeping and all over the land of Volyn, too.
The smoke spreading through the wilderness, in the yards.
And there is nobody with an army to become an army with a horde,
Because there were those busurmans more like sea sand.
The army and the city of Kremenets approached the enemy
And they stabbed the bells in the holy churches of Christ.
Rataei and armed men - all went out to the mountain,
In the brick fortress for Troyan was built.
Still the star did not play in the golden church bath,
Even the fog did not blow the first wind car,
Still small and large birds bled nicely in the nests,
As the flock swarmed on the walls of a stormy storm.
Get up every honest husband, defend holy Russia,
Get up every honest husband, defend holy Russia.
Blinked with threatening trumpets, wildly rushed horses,
The iron broke out, the sharp arrows shook,
The blood was hot and the mountain was covered with a corpse.
And in the sky black flakes were flooded by flocks.
So three days and three nights fiercely shivered.
Not one persistent Rusich found death on the battlefield.
But as the wall stood Russian, hoping for God,
And the Horde were retreating, raging immodestly.
On the fourth night of January the Angel of God appeared
And he told the army to take water from the well,
And so that the Horde's horse could not find the way up the hill, -
From the blessing of God, pour water on the slopes.
And on the morning, at dawn, God sent the heat to the ground,
And low steppe horses barely got to slippery
Falling with horsemen and rolling down the road
To the great joy of Russian.
Thus, the fortress was saved by prayer to God,
People stood on their knees, glorifying Him to the Lord,
And the power of the terrible Batu was dispersed throughout the world,
God's glory has multiplied and established in people ...
Then the horses did not rock on the green ant -
Then the princess of Vatra played silver with a trumpet,
But about the hostile army, about Batuyev's horde.
There was a great weeping and all over the land of Volyn, too.
The smoke spreading through the wilderness, in the yards.
And there is nobody with an army to become an army with a horde,
Because there were those busurmans more like sea sand.
The army and the city of Kremenets approached the enemy
And they stabbed the bells in the holy churches of Christ.
Rataei and armed men - all went out to the mountain,
In the brick fortress for Troyan was built.
Still the star did not play in the golden church bath,
Even the fog did not blow the first wind car,
Still small and large birds bled nicely in the nests,
As the flock swarmed on the walls of a stormy storm.
Get up every honest husband, defend holy Russia,
Get up every honest husband, defend holy Russia.
Blinked with threatening trumpets, wildly rushed horses,
The iron broke out, the sharp arrows shook,
The blood was hot and the mountain was covered with a corpse.
And in the sky black flakes were flooded by flocks.
So three days and three nights fiercely shivered.
Not one persistent Rusich found death on the battlefield.
But as the wall stood Russian, hoping for God,
And the Horde were retreating, raging immodestly.
On the fourth night of January the Angel of God appeared
And he told the army to take water from the well,
And so that the Horde's horse could not find the way up the hill, -
From the blessing of God, pour water on the slopes.
And on the morning, at dawn, God sent the heat to the ground,
And low steppe horses barely got to slippery
Falling with horsemen and rolling down the road
To the great joy of Russian.
Thus, the fortress was saved by prayer to God,
People stood on their knees, glorifying Him to the Lord,
And the power of the terrible Batu was dispersed throughout the world,
God's glory has multiplied and established in people ...