Думи визбираю, мов зерня,
Ніби стернями колоски.
Колять сльози. Колючі сльози.
Остюками — в очах.
Ніч протовпиться, як п'яниця,
по кімнаті, по стінах шастає.
І мовчить, і мовчить. Домовий
так ходив би. Мовчав би.
За вікном гуркотять літаки,
ніби відьми — на шабаш.
Понад дахами,
понад затихлими,
понад притахлим Києвом — гуркотять.
Емігрантом. Їй-богу. Ліжко.
І на ковдрі — од вікон — ґрати.
І подушка моя скуйовджена,
і скуйовджена голова.
Що ви ловите, телевізорні
Збожеволілі антени — погорільці?
Що ви ловите — запалим ротом —
комини почорнілі?
Вам повітря забракло? Диму?
Розум спертий, як спирт, горить?
Другу ніч уже, другу — не спиться.
Жовкнуть у вікні ліхтарі.
XI.1964
Dumi picking, mov grain,
Nibi stubbled spikelets.
Prick sluzie. Prickly sleazy.
Ostyukami - in the eyes.
Nothing to get drunk, yak p'yanitsya,
according to words, according to shasta.
I move, and move. Domoviy
so going bi. Moving bi.
For viknom gurkat litaki,
nibi vidmi - on the Sabbath.
Ponad dahami
ponad calm down
ponad pritahlim Kiev - to grunt.
Emigrant. By golly. Lіzhko.
I on the carpet - od vikon - ґrati.
I’m my pillow
i skyuvgen head.
What do you want to catch, televizornі
Zbozhevolіlі Anteni - Pogoriltsі?
Wow, catch it - we will burn your mouth -
comini pochornіlі?
Are you sick? Dima?
Rozum spert, like alcohol, burn?
Nich to a friend already, a friend - not to sleep.
Zhovknut at vіknі lіkhtarі.
XI.1964