Текст песни Василь Чудик - Казала мати
Просмотров
53
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Василь Чудик - Казала мати, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Казала мати малому сину:
Один ти в мене, не йди туди,
Загинуть просто за Україну,
Та панувать будуть далі кати.
Твій пра-пра-прадід під Берестечком
Спочив навіки між черепів.
Іншим гатили ту Сулу річку,
Той впав за Київ, а той за Львів.
Гіркий їх подвиг, нема героїв,
Немає долі, нема й могил.
І десь у полі ржавіє зброя,
І слово віще присипав пил.
А син не вірить, син маму просить:
Пустіть же мамо, бо мушу йти.
Вже вражі кулі знов друзів косять,
І знов палають наші хати.
Бо дід і батько були синами
І теж не мали по сто життів,
Та йшли до бою і помирали,
З благословенням матерів.
Як наступала лиха година,
І бив на сполох церковний дзвін,
То знов вставала вся Україна
З-поміж гробів, з-поміж руїн.
Так нумо ж, брате, з нової ери,
З Карпатських гір, з Дністрових вод,
Нас називають, що ми бандери,
Так доведімо ж, що ми народ.
Один ти в мене, не йди туди,
Загинуть просто за Україну,
Та панувать будуть далі кати.
Твій пра-пра-прадід під Берестечком
Спочив навіки між черепів.
Іншим гатили ту Сулу річку,
Той впав за Київ, а той за Львів.
Гіркий їх подвиг, нема героїв,
Немає долі, нема й могил.
І десь у полі ржавіє зброя,
І слово віще присипав пил.
А син не вірить, син маму просить:
Пустіть же мамо, бо мушу йти.
Вже вражі кулі знов друзів косять,
І знов палають наші хати.
Бо дід і батько були синами
І теж не мали по сто життів,
Та йшли до бою і помирали,
З благословенням матерів.
Як наступала лиха година,
І бив на сполох церковний дзвін,
То знов вставала вся Україна
З-поміж гробів, з-поміж руїн.
Так нумо ж, брате, з нової ери,
З Карпатських гір, з Дністрових вод,
Нас називають, що ми бандери,
Так доведімо ж, що ми народ.
Говорила мать малом сыну:
Один ты у меня, не уходи туда,
Погибнут просто по Украине,
И панувать будут дальше палачи.
Твой пра-пра-прадед под Берестечком
Почил навеки между черепов.
Другим били ту Сулу реку,
Тот упал в Киев, а то за Львов.
Горький их подвиг; нет героев,
Есть судьбы, нет и могил.
И где-то в поле ржавеет оружие,
И слово вещее присыпал пыль.
А сын не верит, сын маму просит:
Пустите же мама, потому что должен идти.
Уже вражеские пули вновь друзей косят,
И снова горят наши дома.
Потому что дед и отец были сыновьями
И тоже не имели по сто жизней,
И шли в бой и умирали,
С благословением матерей.
Как наступала беда,
И бил тревогу церковный колокол,
То вновь вставала вся Украина
Среди могил, среди руин.
Так давайте же, брат, с новой эры,
С Карпатских гор, из Днестровских вод,
Нас называют, что мы бандеровцы,
Так докажем же, что мы народ.
Один ты у меня, не уходи туда,
Погибнут просто по Украине,
И панувать будут дальше палачи.
Твой пра-пра-прадед под Берестечком
Почил навеки между черепов.
Другим били ту Сулу реку,
Тот упал в Киев, а то за Львов.
Горький их подвиг; нет героев,
Есть судьбы, нет и могил.
И где-то в поле ржавеет оружие,
И слово вещее присыпал пыль.
А сын не верит, сын маму просит:
Пустите же мама, потому что должен идти.
Уже вражеские пули вновь друзей косят,
И снова горят наши дома.
Потому что дед и отец были сыновьями
И тоже не имели по сто жизней,
И шли в бой и умирали,
С благословением матерей.
Как наступала беда,
И бил тревогу церковный колокол,
То вновь вставала вся Украина
Среди могил, среди руин.
Так давайте же, брат, с новой эры,
С Карпатских гор, из Днестровских вод,
Нас называют, что мы бандеровцы,
Так докажем же, что мы народ.