Хтож тебе, бісова, вигадав, моя велика, як море, любов.Я, навіть, зорям завидую, що можуть скрізь милуватись тобой.Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.Довго крутила метелиця, сніги сипали в душу мою.Серце моє не розірветья. Його тобі я цілком віддаю.Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.
Who invented you, devilish, my love, great as the sea. I even envy the stars that they can admire you everywhere. Whatever I pampered you with, what gifts I did not bring you. .The wind caresses the desert. The moon is the stars and the sun is the field. The sea whispers to the rock. Only in the world one not pigeon I. The blizzard twisted for a long time, snows poured in my soul. My heart is not torn. I give it to you completely. Whatever I pamper you with, what gifts I did not bring to you. I told the truth, whether you deceived you rejected my hopes. The wind pleases deserts. The moon is the stars and the sun is the field. The sea whispers to the rock. Only in the world there is only one dove. The wind pleases the desert. The moon is the stars and the sun is the field. The sea whispers to the rock. Only in the world I am not a dove.