Була Ненька-Україна
Рідна наша ненька
Та тепер уже немає
Де ж вона рідненька
Там степи безмежнії
Ріки і озера
Гори височезнії
Там моя оселя
Де стежки дитячі
Якими ходив я
До рідного свого дому
В якім народився
Нема уже того всього
Та й навряд чи буде
Хто захоче - той згадає
Та більшість забуде
І вже точно не згадають
Де та домовина
В якій колись поховали
Сина України
Великого полководця
І борця за волю
За вільную Україну
Для свого народу
Ніхто уже не згадає
А усе тому
Що ніхто не поважає
Неньку дорогу
Ніхто тепер так не любить
Як колись любили
Всі давно вже зневірились
Та й просто "забили"
Як любов свою плекали
Колись діди наші
А ми взяли та й насрали
Як у тій параші
І вже мабуть не відмиєш
Бруду того всього
З лиця Неньки-України
І з рідного свого
А якщо б так раптом змилось
То запах ще буде
Довго в повітрі витатиме
Ніхто не забуде
Та що ж ви добродії
Та невже ж так можна
Чом так серце зачерствіло
А душа холодна
Хіба ж можна не любить так
Її дорогую
Знищувати ту природу
І землю святую
Яка усіх нас годує
Нас оберігає
Вона дала нам прихисток
А ми зневажаєм
Забули ми про духовність
Про душі потреби
Головне, що маєм гроші
А більше й не треба
Але добре лиш для того
Хто їх справді має
А у кого їх нема
Хай так виживає
З бідними не ділиться
Багата людина
Бо в більшості, хто багатий
Той справжня скотина
Ну що ж, самі обирали
Собі таку владу
"Любимого" президента
І Верховну ЗРаду
Але є в нас варіанти
Мовчати й терпіти
Або встати пліч-о-пліч
І все ж щось зробити
Была Мамочка-Украина
Родная наша мамочка
И теперь уже нет
Где же она родная
Там степи безмежнии
Реки и озера
горы височезнии
Там моя дом
Где тропы детские
Которыми ходил я
В родной своего дома
В котором родился
Нету уже всего этого
Да и вряд ли будет
Кто захочет - тот вспомнит
Но большинство забудет
И уж точно не вспомнят
Где гроб
В которой когда-то похоронили
сына Украины
великого полководца
И борца за свободу
По вильную Украины
Для своего народа
Никто уже не вспомнит
А все потому
Что никто не уважает
мать дорогу
Никто теперь так не любит
Как когда-то любили
Все давно уже отчаялись
И просто "забили"
Как любовь свою лелеяли
Когда деды наши
А мы взяли и насрали
Как в той параши
И уже видимо не отмоешь
Грязи всего этого
С лица Мамочки-Украина
И из родного своего
А если бы так вдруг смылось
То запах еще будет
Долго в воздухе будет витать
Никто не забудет
И что же вы господа
Неужели так можно
Почему так сердце зачерствело
А душа холодная
Разве можно не любит так
ее дорогую
Уничтожать ту природу
И землю святую
Которая всех нас кормит
нас защищает
Она дала нам приют
А мы презираем
Забыли мы о духовности
О душе потребности
Главное, что имеем деньги
А больше и не надо
Но хорошо лишь для того
Кто их действительно имеет
А у кого их нет
Пусть так выживает
С бедными не делится
богатый человек
Потому что в большинстве, кто богат
Тот настоящая скотина
Ну что же, сами выбирали
Себе такую власть
"Любимого" президента
И Верховную измене
Но у нас варианты
Молчать и терпеть
Или встать плечом к плечу
И все же что-то сделать