Текст песни AsQuette - Ми
Просмотров
19
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни AsQuette - Ми, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ми
Розчинимось, станемо фоном
Нехай кожен наш голос ше рівний ста мегафонам, і поки
В них
Чути хоч краплю тепла
Нам під силу розтопити ним всі грати дотла
У них тут щастя приходить від ста грам
Напродаж місця в храмі напроти, ста гра
І поки вони лазять по Метро, їх ворог міста вкрав
І Богом їм став крам, епоха інстаграм
Ти знаєш їх добре, але ж тут той правий, хто пре напролом
А правда заляпана брудом і в добрива втоптана пролом
Я звик, та язик мій мені, як Хасид Баязидові - ворог
Стис пояси і в вині я насильно гасив в собі морок
Не бачити б їх, нехай до печери таскають мене і запруть валуном
Коли перед очима зростає тупе і зі стаєнь плебеї все пруть за руном
Я клав на людей, мені здавна не йде їх бездарна модель і відсталі ідеї
Хай це парадокс, як задарма в Іудеї, я ставив мій хєр між устами Медеї
Та я бачив, пруть через терни в болото і назад у терни
Ті, хто кожен Ньютон перевів у роботу, а не зад утер ним
Тому відчай тут зайвий нехай він зникне під грозами
Поки світить нам вічне сяйво чистого розуму
Розчинимось, станемо фоном
Нехай кожен наш голос ше рівний ста мегафонам, і поки
В них
Чути хоч краплю тепла
Нам під силу розтопити ним всі грати дотла
У них тут щастя приходить від ста грам
Напродаж місця в храмі напроти, ста гра
І поки вони лазять по Метро, їх ворог міста вкрав
І Богом їм став крам, епоха інстаграм
Ти знаєш їх добре, але ж тут той правий, хто пре напролом
А правда заляпана брудом і в добрива втоптана пролом
Я звик, та язик мій мені, як Хасид Баязидові - ворог
Стис пояси і в вині я насильно гасив в собі морок
Не бачити б їх, нехай до печери таскають мене і запруть валуном
Коли перед очима зростає тупе і зі стаєнь плебеї все пруть за руном
Я клав на людей, мені здавна не йде їх бездарна модель і відсталі ідеї
Хай це парадокс, як задарма в Іудеї, я ставив мій хєр між устами Медеї
Та я бачив, пруть через терни в болото і назад у терни
Ті, хто кожен Ньютон перевів у роботу, а не зад утер ним
Тому відчай тут зайвий нехай він зникне під грозами
Поки світить нам вічне сяйво чистого розуму
We
Let's dissolve, become the background
Let each of our voices be equal to a hundred megaphones, and for now
They
Hear at least a drop of warmth
We have the strength to melt all the bars to the ground
Their happiness here comes from a hundred grams
Sale of a place in the temple opposite, a hundred games
And while they were climbing the Metro, the enemy of the city stole them
And God made them shops, the era of Instagram
You know them well, but here is the right one who breaks through
And the truth is covered with mud and a gap is trampled in fertilizers
I'm used to it, but my tongue is an enemy to me, like Hasid to Bayazid
I tightened my belt and in guilt I forcibly extinguished the darkness in myself
If I didn't see them, let them drag me to the cave and lock me with a boulder
When before the eyes grows dull and from the stables of the plebeians all the rods behind the fleece
I put on people, I have long been missing their incompetent model and backward ideas
Let it be a paradox, as for free in Judea, I put my dick between the mouths of Medea
Yes, I saw a rod through the thorns into the swamp and back into the thorns
Those who put each Newton to work, not the ass rubbed it
Therefore, despair is unnecessary here, let it disappear under the storms
While the eternal radiance of pure reason shines on us
Let's dissolve, become the background
Let each of our voices be equal to a hundred megaphones, and for now
They
Hear at least a drop of warmth
We have the strength to melt all the bars to the ground
Their happiness here comes from a hundred grams
Sale of a place in the temple opposite, a hundred games
And while they were climbing the Metro, the enemy of the city stole them
And God made them shops, the era of Instagram
You know them well, but here is the right one who breaks through
And the truth is covered with mud and a gap is trampled in fertilizers
I'm used to it, but my tongue is an enemy to me, like Hasid to Bayazid
I tightened my belt and in guilt I forcibly extinguished the darkness in myself
If I didn't see them, let them drag me to the cave and lock me with a boulder
When before the eyes grows dull and from the stables of the plebeians all the rods behind the fleece
I put on people, I have long been missing their incompetent model and backward ideas
Let it be a paradox, as for free in Judea, I put my dick between the mouths of Medea
Yes, I saw a rod through the thorns into the swamp and back into the thorns
Those who put each Newton to work, not the ass rubbed it
Therefore, despair is unnecessary here, let it disappear under the storms
While the eternal radiance of pure reason shines on us