коли він помре під мостом Мірабо
і сніг западе в його тіло худе,
я знаю, що води прикриють його.
я знаю, що води прикриють тебе
і їх.
а десь недалеко
тут тулиться вуличка.
там тобі буде
і кава, і булочка,
і холодний ліжак,
і пожовклі новини за рік.
коли він помре під мостом Мірабо,
а ти ще шукатимеш пристані між
брудних підворіть й білокровних жабо,
повір: не вартує. і сніг — наче ніж
вгорі.
а десь недалеко
тут тулиться вуличка.
там тобі буде
і кава, і булочка,
і холодний ліжак,
і пожовклі новини за рік.
коли він помре під мостом Мірабо,
коли ти забудеш, чого не збагнув,
коли я не знатиму, хто з вас обох
пішов за водою, а хто завернув
за ріг.
та десь зостається
незнайдена вуличка,
де нас чекала
і кава, і булочка,
і холодний ліжак,
і пожовклі новини за рік.
when he dies under the Mirabeau Bridge
and the snow falls into his body thin,
I know that the waters will cover it.
I know the waters will cover you
and them.
but not far away
the street is hiding here.
there you will be
and coffee and bun,
and a cold bed,
and yellowing news for the year.
when he dies under the Mirabeau bridge,
and you'll still be looking for marinas in between
filthy yards and white-blooded frogs,
believe: not worth it. and snow - like a knife
above.
but not far away
the street is hiding here.
there you will be
and coffee and bun,
and a cold bed,
and yellowing news for the year.
when he dies under the Mirabeau bridge,
when you forget what you didn't understand,
when I don't know which of you both
followed the water, and who turned
for the horn.
and somewhere remains
not found street,
where we were waiting
and coffee and bun,
and a cold bed,
and yellowing news for the year.