Ти цінуй, ти цінуй, що я з тобою,
Не тому що я найкраща,
А без болю.
Ти тримай, обіймай що є лиш сили,
Навіть, якщо натякну,
Що залишила.
Відчуваю, що дорослішаю,
Бо обличчя видає,
Як була дитина, так і є.
І цей перехід на пристпів,
Якого не існує,
Бо словами не намалюю,
Як тобою я живу....
Не ревнуй, бо повір нема до кого,
Я тобою дорожу,
Нескінченні наче коло
Почуття, ніби вперше у безодню,
Дотики такі холодні як без тебе я....
І цей перехід на пристпів,
Якого не існує,
Бо словами не намалюю,
Як тобою я живу....
Ты цени, ты цени, что я с тобой,
Не потому что я самая лучшая,
А без боли.
Ты держи, обнимай, что есть только силы,
Даже если намекну,
Что оставила.
Чувствую, что взрослею,
Ибо лицо выдает,
Как был ребенок, так и есть.
И этот переход на пристпов,
Которого не существует,
Ибо словами не нарисую,
Как тобой я живу.
Не ревнуй, потому что поверь не к кому,
Я тобой дорожу,
Бесконечные как круг
Чувство, будто впервые в бездну,
Прикосновения такие холодные как без тебя.
И этот переход на пристпов,
Которого не существует,
Ибо словами не нарисую,
Как тобой я живу.