Текст песни A-Project О.Чернявський - Осіння пора
Просмотров
8
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни A-Project О.Чернявський - Осіння пора, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Осіння пора
Осіння пора нас усіх не мина,
Червона калина доспіла.
А вітер гуде, мов смереки струна,
І на травах роса побіліла.
Приспів:
І в’ються, і в’ються осінні думки,
Душа у тривозі холодній зімліла.
Кохання минає і тануть роки,
Мов птиця, що в вирій спішила.
Земля спочиває, в задумі мовчить,
Лиш просить тепло ще лишати,
На небі, як сонце, засяє на мить
І буде журбу колисати…
А вітер, а вітер у гніві шумить
І холод крилом наганяє.
Осінній вже дощик додому спішить,
Осінні поля поливає.
Осіння пора нас усіх не мина,
Червона калина доспіла.
А вітер гуде, мов смереки струна,
І на травах роса побіліла.
Приспів:
І в’ються, і в’ються осінні думки,
Душа у тривозі холодній зімліла.
Кохання минає і тануть роки,
Мов птиця, що в вирій спішила.
Земля спочиває, в задумі мовчить,
Лиш просить тепло ще лишати,
На небі, як сонце, засяє на мить
І буде журбу колисати…
А вітер, а вітер у гніві шумить
І холод крилом наганяє.
Осінній вже дощик додому спішить,
Осінні поля поливає.
Осенняя пора
Осенняя пора нас всех не минует,
Красная калина созрела.
А ветер гудит, как ели струна,
И на травах роса побелела.
Припев:
И вьются, и вьются осенние мысли,
Душа в холодной тревоге содрогалась.
Любовь проходит и тают годы,
Словно птица, что в теплые края спешила.
Земля покоится, в задумчивости молчит,
Только просит тепло еще оставлять,
На небе, как солнце, засияет на мгновение
И будет печаль колыхать…
А ветер, а ветер в гневе шумит
И холод крылом настигает.
Осенний уже дождик домой спешит,
Осенние поля поливают.
Осенняя пора нас всех не минует,
Красная калина созрела.
А ветер гудит, как ели струна,
И на травах роса побелела.
Припев:
И вьются, и вьются осенние мысли,
Душа в холодной тревоге содрогалась.
Любовь проходит и тают годы,
Словно птица, что в теплые края спешила.
Земля покоится, в задумчивости молчит,
Только просит тепло еще оставлять,
На небе, как солнце, засияет на мгновение
И будет печаль колыхать…
А ветер, а ветер в гневе шумит
И холод крылом настигает.
Осенний уже дождик домой спешит,
Осенние поля поливают.