То був лютий. Земля лютувала.
Про тепло не було і мови.
Мабуть Бога конкретно дістали
Наші вічні з тобою розмови.
Ти казав про будинок в Парижі,
Приплітав там майбутніх діток.
Про садочок і пуделя рижого,
І про спільно проведене літо.
Правда, все це як мрії казкові.
У сімнадцять життя тільки сниться,
Але вір, і можливо не скоро,
Мрія ,наче молитва ,здійсниться.
Тож горімо,коханий, до попелу.
Я не хочу у сорок від паніки.
Краще в двадцять з вогнем і зопалу
Потонути в тобі титаніком
That buv lyut. Land of fierce.
About the heat is not bulo and movi.
Mabuchi God specifically dist
Ours is with you rozmov.
Ty casually about booths in Paris,
Priplіtav there maybutnih dіtok.
About sadochok and poodle Riga,
І about spilno spent lito.
True, all tse yak mrії kazkovі.
Have sіmteenteen lives dream
Ale vіr, і may not be soon,
Mriya, nache prayer, to rise.
The identity is horrible, kohany, to popelu.
I do not want to have forty vіd panik.
Crash in twenty in vnim і zopalu
Drown in the titanic