Текст песни Шевченко Тарас - Думи мої, думи...
Просмотров
568
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Шевченко Тарас - Думи мої, думи..., а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Слушать с помощью Youtube
Тарас ШЕВЧЕНКО
***
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?.
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
Не сказали б на сміх...
Квіти мої, діти!
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи,—
Я більше не хочу.
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду.
Нехай душі козацькії
В Украйні витають —
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори,—
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засідала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,—
Бо дотепні... А я... а я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну...
А слова — немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!
А надто той, що дивиться
На людей душою,—
Пекло йому на сім світі,
А на тім...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком — люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки, поки... не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує —
Карай того, боже!
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
[1839, С.-Петербург]
***
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?.
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
Не сказали б на сміх...
Квіти мої, діти!
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи,—
Я більше не хочу.
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду.
Нехай душі козацькії
В Украйні витають —
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори,—
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засідала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,—
Бо дотепні... А я... а я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну...
А слова — немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!
А надто той, що дивиться
На людей душою,—
Пекло йому на сім світі,
А на тім...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком — люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки, поки... не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує —
Карай того, боже!
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
[1839, С.-Петербург]
Taras Shevchenko
***
Dumi moї, Dumi moї,
Famously Meni s you!
Nascho steel paperі
PRSPs series? ..
Chom you vіter not rozvіyav
In the wilderness, yak Pilin?
Chom you smartly not prispalo,
Yak its Dytyna? ..
Bo's World on your famously gave birth to smіh,
Watered slozi ... Chom not flooded,
Not vinesli at sea, not in ROZMA polі ?.
Do not feed b Luda, in scho mene bolit,
Do not feed used for scho curse share
Chogo Nuju svіtom? "Nіchogo robit" -
God said not to smіh ...
Kvity moї, dіti!
Nascho Well you Kochav I nascho doglyadav?
Chi pay sertse one on vsіm svіtі,
Yak I s you cry? .. Mauger, i vgadav ...
Mauger, find dіvoche
My Heart, karі ochі,
Scho weep at Ci Dumi -
I do not want to bіlshe.
One slozu s brown eyes -
Of I pan over pans!
Dumi moї, Dumi moї,
Famously Meni s you!
For karії ochenyata,
For chornії eyebrows
Sertse vomited smіyalos,
Vilivalo MOV,
Vilivalo yak umіlo,
For temnії nochi,
For Cherry Garden Green,
For affection dіvochі ...
For steppe that for mogili,
Scho on Ukraїnі,
Sertse mlіlo not hotіlo
Spіvat on chuzhinі ...
Not hotіlos in snіgu in Lisi,
Kozatska colossus
H clubs, s bunchugami
Zbirat to please you.
Let them dushі kozatskії
In Ukraynі vitayut -
There are widely out there having fun
OD edge to edge ...
Yak is the will, scho passed,
Dnіpr wide - the sea,
Step i Step, roaring rapids,
The I mogili - burn -
Was born there, gartsyuvala
Kozatska will;
There gentry, Tatars
Zasіdala field
Zasіvala corpse field,
Pokey not ostilo ...
Lyagla spochit ... and Tim hour
Virosla grave,
And over her eagle Chorniy
Lіtaє watchman,
About the I neї good people
Kobzarі spіvayut,
All spіvayut yak dіyalos,
Slіpі Neborak -
Bo dotepnі ... And I ... and I
Tіlko vmіyu cry
Tіlko slozi for the Ukraine ...
A word - Absent ...
And for the famously ... That zur yomu!
Hto yogo not Knows!
A ANFO one wonder scho
People soul, -
Sunshine yomu on sіm svіtі,
And tіm ...
Zhurbey
Not naklichu sobі dolі,
If so do not May.
Let them live three zlidnі dnі
I їh zahovayu,
Zahovayu zmіyu lyutu
Colo svogo insertions,
Dwellers vorogov not bachili,
Yak famously smієtsya ...
Let them Dumka, yak that crows
Lіtaє that kryache,
A nightingale serdenko
Chirping she crying
Niska - people do not pobachat,
That is not th ... zasmіyutsya
Do not rub rail moї slozi,
Let them sobі llyutsya,
Chuzhe field polivayut
Schodnya i schonochі,
Pokey, Pokey ... not zasiplyut
Stranger pіskom ochі ...
Otake something ... And scho robit?
Zhurba not help.
Hto sirotі zaviduє -
Karai of God!
Dumi moї, Dumi moї,
Kvity moї, dіti!
Virostav you doglyadav you -
De Well Meni dіti you?
In іdіt up Ukraine, dіti!
Our up Ukraine,
Popіdtinnyu, orphans,
And I - here Zaghini.
They find schire sertse
The I word laskavo,
There schiru find the truth,
A shte, Mauger, d glory ...
Privіtay same, my Nenko,
My Ukraino,
Moїh dіtok nerozumnih,
Yak its Dytyna.
[1839, St. Petersburg]
***
Dumi moї, Dumi moї,
Famously Meni s you!
Nascho steel paperі
PRSPs series? ..
Chom you vіter not rozvіyav
In the wilderness, yak Pilin?
Chom you smartly not prispalo,
Yak its Dytyna? ..
Bo's World on your famously gave birth to smіh,
Watered slozi ... Chom not flooded,
Not vinesli at sea, not in ROZMA polі ?.
Do not feed b Luda, in scho mene bolit,
Do not feed used for scho curse share
Chogo Nuju svіtom? "Nіchogo robit" -
God said not to smіh ...
Kvity moї, dіti!
Nascho Well you Kochav I nascho doglyadav?
Chi pay sertse one on vsіm svіtі,
Yak I s you cry? .. Mauger, i vgadav ...
Mauger, find dіvoche
My Heart, karі ochі,
Scho weep at Ci Dumi -
I do not want to bіlshe.
One slozu s brown eyes -
Of I pan over pans!
Dumi moї, Dumi moї,
Famously Meni s you!
For karії ochenyata,
For chornії eyebrows
Sertse vomited smіyalos,
Vilivalo MOV,
Vilivalo yak umіlo,
For temnії nochi,
For Cherry Garden Green,
For affection dіvochі ...
For steppe that for mogili,
Scho on Ukraїnі,
Sertse mlіlo not hotіlo
Spіvat on chuzhinі ...
Not hotіlos in snіgu in Lisi,
Kozatska colossus
H clubs, s bunchugami
Zbirat to please you.
Let them dushі kozatskії
In Ukraynі vitayut -
There are widely out there having fun
OD edge to edge ...
Yak is the will, scho passed,
Dnіpr wide - the sea,
Step i Step, roaring rapids,
The I mogili - burn -
Was born there, gartsyuvala
Kozatska will;
There gentry, Tatars
Zasіdala field
Zasіvala corpse field,
Pokey not ostilo ...
Lyagla spochit ... and Tim hour
Virosla grave,
And over her eagle Chorniy
Lіtaє watchman,
About the I neї good people
Kobzarі spіvayut,
All spіvayut yak dіyalos,
Slіpі Neborak -
Bo dotepnі ... And I ... and I
Tіlko vmіyu cry
Tіlko slozi for the Ukraine ...
A word - Absent ...
And for the famously ... That zur yomu!
Hto yogo not Knows!
A ANFO one wonder scho
People soul, -
Sunshine yomu on sіm svіtі,
And tіm ...
Zhurbey
Not naklichu sobі dolі,
If so do not May.
Let them live three zlidnі dnі
I їh zahovayu,
Zahovayu zmіyu lyutu
Colo svogo insertions,
Dwellers vorogov not bachili,
Yak famously smієtsya ...
Let them Dumka, yak that crows
Lіtaє that kryache,
A nightingale serdenko
Chirping she crying
Niska - people do not pobachat,
That is not th ... zasmіyutsya
Do not rub rail moї slozi,
Let them sobі llyutsya,
Chuzhe field polivayut
Schodnya i schonochі,
Pokey, Pokey ... not zasiplyut
Stranger pіskom ochі ...
Otake something ... And scho robit?
Zhurba not help.
Hto sirotі zaviduє -
Karai of God!
Dumi moї, Dumi moї,
Kvity moї, dіti!
Virostav you doglyadav you -
De Well Meni dіti you?
In іdіt up Ukraine, dіti!
Our up Ukraine,
Popіdtinnyu, orphans,
And I - here Zaghini.
They find schire sertse
The I word laskavo,
There schiru find the truth,
A shte, Mauger, d glory ...
Privіtay same, my Nenko,
My Ukraino,
Moїh dіtok nerozumnih,
Yak its Dytyna.
[1839, St. Petersburg]