Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.
Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Ага, милий, ага, милий,
Як тяжко забувати.
Личко твоє помарніло
Несила вже впізнати.
Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.
Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.
Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.
Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.
Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання…
Сижу я край окошечка,
На заре созерцаю,
Сижу я край окошечка,
И так себе думаю.
Придешь, милый, ты или нет,
Часто так мне снишься? -
Подхожу ближе к окну,
А ты стоишь, смеешься.
Придешь, милый, ты или нет,
Часто так мне снишься? -
Подхожу ближе к окну,
А ты стоишь, смеешься.
Ага, милый, ага, милый,
Как тяжело забывать.
Лице твое поблекла
Силу уже узнать.
Так дай милый уста.
Я их еще раз поцелую.
Сердце мое горит огнем.
Любовь к тебе слышу.
Так дай милый уста.
Я их еще раз поцелую.
Сердце мое горит огнем.
Любовь к тебе слышу.
Любовь-любовь, как цвет,
Что рано расцветает,
Как то бабочка весной
Самых высоких летает.
Так берегите сердца свои,
Чтобы не любили рано,
Потому зацветут сады весной, -
Не вернется любви.
Так берегите сердца свои,
Чтобы не любили рано,
Потому зацветут сады весной, -
Не вернется любви.
Не вернется любви.
Не вернется любовь ...