Текст песни Франик - Сам
Просмотров
9
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Франик - Сам, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Сам
Скрипить підлога в моїм коридорі – я її топтав ногами.
Тепер караю свій папір своїми грішними словами.
Папери всі мої слова ковтають, загрібають, проклинають
І доводять всім і вам, що я тепер сам.
Хтось щось мені говорить, розпинається, доводить,
Вчить жити правильно, долати перешкоди...
Та іди ти!.. Якщо ти вмієш ще ходити по тім світі.
Я маю свою голову, нею вмію сам варити.
Я знав людей, я бачив їх, я з ними спілкувався,
Мав братів і друзів – в них розчарувався.
І тепер сиджу в кімнаті сам, дивлюся у вікно.
Я бачу те, що бачив завжди, я бачу те ж саме лайно.
Воно існує вже давно, ще як з’явилося життя,
Як перші люди вчинили перше кровопролиття.
Того гною до х**, але його віддам я вам.
Залишаюся без нього, просто краще буду сам.
Переглядаючи старі фотоальбоми своїх спогадів,
Блукаючи тенетами минулих здогадів,
Я чую крики із підвалу свого дитинства,
Я бачу кроки позмітало, а світ змінився не накраще.
І дихати стало мені важче. Почуття довіри вже пропало
Чи просто впало в яму, де похована моя наївність і простота.
Перекрийте крани, мені і так погано. Я тепер сам.
Можливо вдень, можливо серед ночі
Я напишу заповіт. Залишу в спадок очі вам.
Побачите те, що бачив я за все життя
І зрозумієте мене, чому хотів я бути сам.
Скрипить підлога в моїм коридорі – я її топтав ногами.
Тепер караю свій папір своїми грішними словами.
Папери всі мої слова ковтають, загрібають, проклинають
І доводять всім і вам, що я тепер сам.
Хтось щось мені говорить, розпинається, доводить,
Вчить жити правильно, долати перешкоди...
Та іди ти!.. Якщо ти вмієш ще ходити по тім світі.
Я маю свою голову, нею вмію сам варити.
Я знав людей, я бачив їх, я з ними спілкувався,
Мав братів і друзів – в них розчарувався.
І тепер сиджу в кімнаті сам, дивлюся у вікно.
Я бачу те, що бачив завжди, я бачу те ж саме лайно.
Воно існує вже давно, ще як з’явилося життя,
Як перші люди вчинили перше кровопролиття.
Того гною до х**, але його віддам я вам.
Залишаюся без нього, просто краще буду сам.
Переглядаючи старі фотоальбоми своїх спогадів,
Блукаючи тенетами минулих здогадів,
Я чую крики із підвалу свого дитинства,
Я бачу кроки позмітало, а світ змінився не накраще.
І дихати стало мені важче. Почуття довіри вже пропало
Чи просто впало в яму, де похована моя наївність і простота.
Перекрийте крани, мені і так погано. Я тепер сам.
Можливо вдень, можливо серед ночі
Я напишу заповіт. Залишу в спадок очі вам.
Побачите те, що бачив я за все життя
І зрозумієте мене, чому хотів я бути сам.
Сам
Скрики пола в моем коридоре - я растоптал его ногами.
Теперь я наказываю свою статью своими грешными словами.
Документы все мои слова глотают, грабли, прокляты
И они доказывают всем и вам, что я сейчас.
Кто -то говорит мне что -то, рассеивает, доказывает
Учит жить правильно, преодолевать препятствия ...
Но иди! .. Если ты знаешь, как ходить в этом мире.
У меня есть голова, я могу приготовить ее сам.
Я знал людей, которых видел, я разговаривал с ними,
У него были братья и друзья - они были разочарованы.
И теперь я сажу в комнату, смотрю в окно.
Я вижу то, что всегда видел, я вижу одно и то же дерьмо.
Он существовал долгое время, как появилась жизнь,
Как первые люди сделали первое кровопролитие.
Этот навоз x **, но я дам его вам.
Я остаюсь без него, просто лучше.
Просматривая старые фотоальбомы их воспоминаний,
Блуждая по принципам прошлых догадок,
Я слышу крики из подвала моего детства,
Я вижу шаги, и мир не изменился.
И мне стало труднее дышать. Чувство доверия уже исчезло
Было ли это просто попало в яму, где похоронены моя наивность и простота.
Закрыть краны, я так плохой. Я сейчас.
Может быть, днем, может быть, в середине ночи
Я напишу завещание. Я унаследую тебе глаза на тебя.
Посмотрите, что я видел за всю свою жизнь
И вы поймете меня, почему я хочу быть собой.
Скрики пола в моем коридоре - я растоптал его ногами.
Теперь я наказываю свою статью своими грешными словами.
Документы все мои слова глотают, грабли, прокляты
И они доказывают всем и вам, что я сейчас.
Кто -то говорит мне что -то, рассеивает, доказывает
Учит жить правильно, преодолевать препятствия ...
Но иди! .. Если ты знаешь, как ходить в этом мире.
У меня есть голова, я могу приготовить ее сам.
Я знал людей, которых видел, я разговаривал с ними,
У него были братья и друзья - они были разочарованы.
И теперь я сажу в комнату, смотрю в окно.
Я вижу то, что всегда видел, я вижу одно и то же дерьмо.
Он существовал долгое время, как появилась жизнь,
Как первые люди сделали первое кровопролитие.
Этот навоз x **, но я дам его вам.
Я остаюсь без него, просто лучше.
Просматривая старые фотоальбомы их воспоминаний,
Блуждая по принципам прошлых догадок,
Я слышу крики из подвала моего детства,
Я вижу шаги, и мир не изменился.
И мне стало труднее дышать. Чувство доверия уже исчезло
Было ли это просто попало в яму, где похоронены моя наивность и простота.
Закрыть краны, я так плохой. Я сейчас.
Может быть, днем, может быть, в середине ночи
Я напишу завещание. Я унаследую тебе глаза на тебя.
Посмотрите, что я видел за всю свою жизнь
И вы поймете меня, почему я хочу быть собой.