Я маю так мало в світі цьому,
І фото твої як слова безмовні,
Посміхаються мило і я захлинаюсь від відчаю…
Я не маю нікого, хто б мене так слухав,
Я ховаюсь від всіх і всі інші рухи…
Я давно не боюся слабким бути поміченим…
Але ніхто як я не цілував твої долоні…
Я маю так мало і ти все знаєш,
Як я цілую телефон коли ти засинаєш,
Але ті доторки чужі вони порвали віддане тобі серце…
І я не маю більш нікого хто б приходив до мене,
Хто б обіймав мене такого, коли я сходжу зі сцени,
Хто б знав, що я віддам для неї все, що маю.. не лишивши для себе..
Але ніхто як я не цілував твої долоні…
І ми підводимо підсумки і нові пісні,
Не долітають туди, куди б хотілось мені,
І я не здатен сказати щось більше ніж пісня ця…
Як я закрив тобі світ, так ти закрила мої сонця…
Як я закрив тобі світ, так ти закрила мої сонця…
Як я закрив тобі світ, так ти закрила мої сонця…
Але ніхто як я не цілував твої долоні…
У меня так мало в мире это,
И ваша фотография как слов молчат,
Улыбка милая, и я зияю от отчаяния ...
У меня нет никого, кто бы слушал меня,
Я прячусь от всех и всех других ходов ...
Я не боялся быть замеченным в течение длительного времени ...
Но никто, как я не целовал твои ладони ...
У меня так мало, и вы все знаете,
Как я целую по телефону, когда вы засыпаете,
Но эти прикосновения являются незнакомцами, они сломали вам сердце ...
И у меня нет больше никого, кто пришел ко мне,
Кто бы обнял меня, как я поднимаюсь со сцены,
Кто бы знал, что я дам все это, что у меня есть .. не уходя за себя ..
Но никто, как я не целовал твои ладони ...
И мы суммируем и новые песни,
Не накапливай там, где я,
И я не способен говорить что-то больше, чем песня это ...
Как я закрыл мир, так что вы закрыли мое солнце ...
Как я закрыл мир, так что вы закрыли мое солнце ...
Как я закрыл мир, так что вы закрыли мое солнце ...
Но никто, как я не целовал твои ладони ...