Я вас не знав і ви мене не знали.
Нас було двоє в цьому незнанні.
Не вас чекав, ви не мене чекали.
Всміхалися ви іншим, не мені.
Не знав нічого я про ваші звичні будні.
Із ваших уст не чув я жодних слів.
Але чому мені такі ви незабутні,
Хоча я й вас ще навіть не зустрів?
©Лука Карпюк [9 серпня 2014 року]
I didn't know you and you didn't know me.
There were two of us in this ignorance.
I wasn't waiting for you, you weren't waiting for me.
You smiled at others, not me.
I didn't know anything about your daily routine.
I have not heard a word from your mouth.
But why are you so unforgettable to me,
Although I haven't even met you yet?
© Luka Karpiuk [August 9, 2014]