текст: Оля Панькевич
А сніг ще досі падає додолу
серце спорожніло від журби
Доля видала небажані умови
І проти неї разом нам не йти.
Із уст слова лилися без упину
Вселяючи у серце пустоту,
Дарую тобі щастя половину
І гукаю тихо – самоту
Приспів:
Струни почуттів нас пов’язали,
Співають пісню з невідомих нот.
Дивлюсь у вічі, погляди впіймала –
Я серце закриваю на замок
Безмовна і спокійна самотина
Частенько заглядає у вікно
І плачу, як у віршах – яворина
Та тобі, здається, все одно
Та сніг ще досі падає додолу
А я одна над прірвою стою
І з відчаю приймаю всі умови
Пробач, та проти долі не піду...
text: Olya Pankevich
A snig shih dosі padaє dodolu
heart sporozhnіlo vid jurbi
The share has seen unbiased mind
I do not go at once.
From the mouth of the word flowed without upin
The emptiness of the heart is universal
I give you half the happiness
I beep quietly - Samota
Pripіv:
The strings have honored us,
To drink music from nevidomy notes.
I wonder at it, look at it -
I lock my heart
Bezmovna i spokіyna samotina
Often zaglyadє u vіkno
I cry, as in virshah - yavorin
That is, all, one thing
Ta snig shi dos padaє dodolu
And I'm alone above the wall
I accept all I think
Probach, I’m not going to ...