Сльозу точу, але не плачу,
Я рідну Україну бачу,
Її народ, її багатство,
Та ще людей високе братство.
Щоб серце людям дарувати,
В біді народ не забувати,
А разом з ним у згоді жити,
Я ж колосок – від роду житній.
Сльозу точу, але не плачу,
Як пісню, Україну бачу.
Щаслива мить, що зве на подвиг, -
То кожен крок мій, кожен подих.
Я родом з синіх гір Карпатських,
І пісня – це моє багатство.
Іду щодня у світлу браму –
До України – як до храму.
I shuffle off, I don't cry ala,
I am happy Ukraine,
Народї people, її багатство,
That other people brotherhood.
Schobhearthe to the people of Darwati
In bіdі people do not forget
And at once with him at the zhgodi zhiti,
I’m a spikelet - in the family lineage.
I shuffle off, I don't cry ala,
Як пісню, Україну бачу.
I am eager to knead for a feat, -
That kozhen croc mіy, leather podhi.
I come from the blue of the Carpathians,
І пісня - tse myagagatstvo.
Іdu schrodnya at svitlu brama -
To Ukraine - to the temple.