Слався, Церкво – наша Мати,
Богом зроджена Дівиця!
Урочисті Твої шати,
Ти – Слугиня і Цариця!
Неба скроплена росою,
Повні вод Твої джерела!
Цар захоплений Тобою,
В танці радісна, весела!
Ми – Твоє живе каміння,
Зібране з долини горя,
Кожне з нас дорогоцінне,
Позолочене любов’ю!
Сяє Трійця – Бог любові;
В світлі Божому Марія;
Сонм святих неначе зорі,
Буть між ними: наша мрія!
Тож хвала Отцю і Сину,
І взаємній їх Любові,
Бо ж у славі Твої діти,
Церкво, ввірена Петрові!
Славься, Церковь - наша Мать ,
Богом водимые Девица !
Торжественные Твои одежды ,
Ты - рабы и Царица !
Неба скроплена росой ,
Полные вод Твои источниками
Царь захвачен Тобой ,
В танце радостная , веселая !
Мы - Твое живые камни,
Собранное из долины горя ,
Каждый из нас драгоценные ,
Позолоченное любовью!
Сияет Троица - Бог любви ;
В свете Божием Мария,
Сонм святых будто звезды,
Быть между ними: наша мечта !
Поэтому слава Отцу и Сыну
И взаимной их Любви ,
Ведь в славе Твои дети ,
Церковь , вверена Петру !