Знов зоряна ніч огортає блакить,
Ховаючись звично за спини вогнів,
І чекаючи цю мить,
Твій погляд блукає десь там вище хмар,
І серце шукає небесний приплив,
Щоб відчути тепло чар
Й летіти поряд з ним.
Як раптом з'являються сили і час
Пройти дивовижні світи,
Що трапляються кожному хоч раз.
Та люди минають їх без зайвих спроб,
Ніхто з них не бачить як ти
І не прагне душею до зір, щоб
Летіти поряд з ним.
Пройдуть роки
Й ту легкість під час довгої зими
Відчуєш знов, розповідаючи онукам
Про янгола із сірими крильми,
І казку про кохання без розлуки.
Опять звездная ночь окутывает лазурь,
Скрываясь обычно за спины огней,
И в ожидании этот момент,
Твой взгляд блуждает где-то выше облаков,
И сердце ищет небесный приток,
Чтобы почувствовать тепло чар
И лететь рядом с ним.
Как вдруг появляются силы и время
Пройти удивительные миры,
Встречающихся каждому хоть раз.
И люди проходят их без лишних попыток,
Никто из них не видит как ты
И не стремится душой к звездам, чтобы
Лететь рядом с ним.
пройдут годы
И ту легкость во время долгой зимы
Почувствуешь снова, рассказывая внукам
О ангела с серыми крыльями,
И сказку о любви без разлуки.