Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай.
Сядемо вкупi ми тут пiд калиною —
Та над панами я пан!
Глянь, моя рибонько: срiбною хвилею
Стелеться в полі туман.
Небо незмiряне, всипане зорями, —
Що то за дивна краса!
Срiбними зорями там пiд тополями
Грає перлиста роса.
Ти ж не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу:
Я ж тебе, вірную, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти ж не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — нi вiтру, нi хмар.
Я ж пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
The night is moonlit, starry, clear,
Apparently, at least collect the needles.
Come out, darling, tired of work,
At least for a moment in the grove.
We will sit together here under a viburnum -
And over the lords I am the lord!
Look, my little fish: a silver wave
The fog is spreading in the field.
The sky is immortal, filled with stars, -
What an amazing beauty!
Silver stars there under the poplars
Pearly dew plays.
Don't be afraid, you barefoot bastards
Dip in cold dew:
I believe you, right down to the hut
I'll take it in my hands.
Don't be afraid to freeze, swan,
Heat - no wind, no clouds.
I'll hold you close to my heart,
And it is as hot as heat.